Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 489/1583/17
провадження № 61-29660св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Миколаївська міська рада,
третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Шиліна Галина Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б., Яворської Ж. М.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом доМиколаївської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Шиліна Г. М., в якому просив визначити додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Позов мотивовано тим, що 06 квітня 2012 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Козленок С. І., згідно з яким заповіла позивачу усе належне їй майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося, в тому числі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона матиме право за законом.
ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Про складений заповіт позивачу стало відомо у листопаді 2016 року, оскільки він не відноситься до спадкоємців першої та другої черги та постійно проживав за іншою адресою, ніж спадкодавець.
Отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивач не має можливості у зв`язку з пропуском визначеного законом строку для її прийняття та відсутністю документів, що підтверджують факт прийняття позивачем спадщини за заповітом, що підтверджується роз`ясненням приватного нотаріусаМиколаївського міського нотаріального округу
Шиліної Г. М.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 серпня 2017 року у складі судді Кирильчука О. І. у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про продовження строку на прийняття спадщини.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк - три місяця для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини та підставою для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Миколаївська міська рада, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене цим судом рішення та відмовити у позові.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2017 року, яке набрало законної сили 08 серпня 2017 року, частково задоволено заяву Миколаївської міської ради про визнання спадщини відумерлою - визнано спадщину на квартиру АДРЕСА_1 , що відкрилася після смерті ОСОБА_2 у м. Миколаєві.
На підставі вказаного судового рішення право власності на квартиру зареєстровано за Миколаївською міською радою. Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27 вересня 2017 року квартиру включено до числа службових, затверджено рішення житлово-побутової комісії ГУНП в Миколаївській області про надання службових жилих приміщень і видано спеціальний ордер на квартиру ОСОБА_3
ОСОБА_1 не є близьким родичем померлої, а отже, підстав для видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 повторно не було.
На думку заявника, ОСОБА_1, за попередньою змовою з приватним нотаріусом Шиліною Г.М., з використанням завідомо підроблених документів намагається заволодіти майном, що перебуває у комунальній власності. На підтвердження вказаних доводів посилається на витяг з кримінального провадження № 12017150000000878, згідно із яким 18 жовтня 2017 року до СУ ГУНП в Миколаївській області надійшла інформація з приводу вказаних дій (правова кваліфікація частина 4 стаття 358 Кримінального кодексу України).
Згідно доводів касаційної скарги, вказані обставини не були враховані апеляційним судом, що призвело до неправильного вирішення спору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції. Зупинено виконання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі наведених норм, касаційну скаргу разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
Щодо заяви про відмову від позову
У грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, через засоби поштового зв`язку надійшла заява, підписана від імені ОСОБА_1, у якій з посиланням на пункт 4 частини першої статті 205, частини першої статті 340, пункт 4 частини першої статті 336 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подання заяви) ставилось питання про відмову позивача від заявлених у цій справі позовних вимог та скасування з цих підстав рішення апеляційного суду із закриттям провадження у справі.
Вказану заяву передано до Верховного Суду разом з цивільною справою.
Верховним Судом вживались заходи щодо отримання від позивача підтвердження дійсності наміру на вчинення процесуальної дії щодо відмови від позову.
У неодноразово направлених на його адресу листах роз`яснювались процесуальні наслідки такої відмови.
Разом з тим, на отримані від Верховного Суду листи про необхідність підтвердження наміру відмовитись від позову, позивач не відреагував, жодного підтвердження або спростування на вчинення такої процесуальної дії до суду не направив.
У зв`язку з наведеним, Верховний Суд не бере до уваги заяву, за змістом якої позивач відмовляється від позову, оскільки таке волевиявлення не підтверджено позивачем, а зміст заяви викликає сумніви щодо дійсності наміру останнього на використання такого процесуального права.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим повторно 30 листопада 2016 року Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.