Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
справа №753/21632/18
провадження №61-7896св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, про відібрання дитини від батька та повернення дитини за попереднім місцем проживання, визначеним рішенням суду, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф.,
Музичко С. Г., Рубан С. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки й піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, з позовом, у якому просила відібрати сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька та повернути за попереднім місцем проживання, визначеним рішенням суду.
2. Позовна заява мотивована тим, що з 17 грудня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року.
3. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , й щодо якого рішенням Апеляційного суду
м. Києва від 12 квітня 2017 року, визначено місце проживання з матір`ю.
4. Позивач ініціювала зустрічі батька з сином. Так, зокрема 19 жовтня
2018 року вона з відповідачем погодили час, на який дитина передавалась батьку для спілкування - один тиждень, проте за минуванню вказаного часу відповідач дитину не повернув, й наразі не повертає, мотивуючи тим, що дитині з батьком буде краще, й сам хлопчик виявляє бажання бути з батьком та не бажає повертатися до матері, оскільки в родині матері його ображають.
5. Позивач вважає, що батько чинить тиск на позицію дитини у зв`язку із чим вона звернулась із відповідними заявами до Служби у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, правоохоронних органів щодо самочинного відібрання від неї дитини, проте відповідач дитини не повернув. Відповідач категорично заперечує повертати сина за визначеним рішенням суду місцем проживання.
6. Вважає, що він протиправно вчинив дії щодо відібрання дитини, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.
7. Посилаючись на те, до позивач протиправно вчинив дії щодо відібрання дитини, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року у складі судді Коренюк А. М. позов задоволено.
Відібрано від ОСОБА_2, малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, й повернуто його за попереднім місцем проживання, визначеним рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року, матері - ОСОБА_1 .
9. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року визначено місце проживання дитини з матір`ю, про наявність якого батько дитини обізнаний, відповідач протиправно вчинив дії щодо відібрання дитини у матері, самочинно змінивши його місце проживання, не вжив заходів по поверненню дитини за попереднім місцем проживання, дійшовши до переконання, що залишення дитини за місцем проживання матері не створюватиме жодної реальної небезпеки для життя та здоров`я дитини, й обставини не змінилися так, що повернення суперечитиме інтересам дитини.
10. Місцевий суд також дійшов висновку, що в родині позивача не вчиняється психологічне та фізичне насилля щодо дитини, оскільки наведене відповідачем не підтверджено належними доказами.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
11. Постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
12. Висновки апеляційного суду зводяться до того, що судом першої інстанції не надано жодної оцінки висновку кандидата психологічних наук
ОСОБА_4 щодо перебігу психологічної роботи з дитиною, згідно із яким дитина пережила психотравматичний досвід в сімейній системі "мама-новий чоловік мами" і потребує психологічної реабілітації. Рекомендоване проживання з батьком, як стабілізуючим фактором для психіки дитини, робота з дитячим психологом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду, справу передати на новий апеляційний розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд не врахував, що гарантоване право ОСОБА_1 на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року є порушеним.
15. Посилаючись на висновок психолога ОСОБА_4 від 12 листопада
2018 року, апеляційний суд не врахував, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження у останньої права на складання професійних психологічних висновків. Крім того з указаного висновку слідує, що останній зроблено на базі приміщення "Зеленої кімнати" Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві на підставі звернення начальника сектору ювенальної превенції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві. Проте на момент проведення психологічної роботи за малолітні ОСОБА_3 12 листопада 2018 року не існувало жодного нормативно-правового акту, який би регулював проведення роботи з дитиною на основі методики "Зелена кімната". Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 12 грудня 2012 року № 1176 "Про затвердження Інструкції з організації роботи підрозділів міліції у справах дітей" втратив чинність 19 грудня 2017 року на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України №1044.
16. Дійшовши висновку про насилля в сім`ї, апеляційний суд не вказав, якими доказами це підтверджено та залишив поза увагою те, що жодного випадку насильства не було встановлено під час розгляду справи за позовом
ОСОБА_1 до і ОСОБА_2 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини та під час розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення графіка зустрічей з сином.
17. Заявник також зауважує, що апеляційним судом не була врахована думка представника органу опіки та піклування, яка заперечувала в суді проти апеляційної скарги, оскільки над дитиною жодним чином не вчинялось та не вчиняється насильство в сім`ї матері дитини, а зі сторони батька має місце триваюча протиправна поведінка.
18. Касаційна скарга також містить посилання на те, що при вирішенні питання відводу складу колегії суддів, апеляційний безпідставно вважав, що заявник не була згодна з процесуальним рішенням суду апеляційної інстанції, а саме з забезпеченням позову шляхом заборони органам державної виконавчої служби примусового негайного виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року у справі 753/21632/18 в порядку пункту 5 частини першої статті 430 ЦПК України, до його вступу в законну силу - ухвалення судового рішення Київським апеляційним судом.
19. Апеляційний суд не врахував, що в заяві про відвід заявник вбачала упередженість складу суду до сторони позивача, оскільки колегія вважала за можливе зупинити виконання рішення суду, яке підлягало негайному виконанню.
Доводи інших учасників справи
20. Відзив щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
22. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23. 17 грудня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня
2014 року.
24. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено з матір`ю ОСОБА_1 .
26. 10 квітня 2018 року органом опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації за наслідками розгляду питання про визначення графіку зустрічей, в межах розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, графік побачень не встановлено, оскільки сторони не можуть дійти компромісу, рекомендовано налагодити контакт у спілкуванні дитини з батьком.
27. 19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 передала дитину ОСОБА_2 для тимчасового перебування з батьком, проте батько дитину не повернув.
28. 02 листопада 2018 року ОСОБА_2 написано зобов`язання в правоохоронні органи поліції щодо повернення дитини за місцем проживання матері, однак, сина не повернуто.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
29. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
30. Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
31. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
32. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
33. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.