Постанова
Іменем України
28 січня 2020 року
м. Київ
справа № 369/11928/17
провадження № 61-48161св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Національний банк України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року у складі судді Пінкевич Н. С. та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Базус" (далі - ТОВ "Базус") про стягнення коштів за договором банківського вкладу.
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог, згідно якої просив стягнути з Національного банку України (далі - НБУ) на його користь 770 000,00 грн на відшкодування шкоди.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 10 вересня 2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (далі - ПАТ "Банк "Київська Русь") укладений договір банківського вкладу в національній валюті
№ 101074-44.13, відповідно до умов якого він надав банку на зберігання грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 770 000,00 грн, строк повернення вкладу 10 квітня 2015 року, процентна ставка 24 процентів річних.
Постановою Правління НБУ від 19 березня 2015 року № 190 ПАТ "Банк "Київська Русь" віднесений до категорії неплатоспроможних, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 20 березня 2015 року до 19 червня 2015 року в ПАТ "Банк "Київська Русь" запроваджена тимчасова адміністрація.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня
2016 року у справі № 826/22323/15 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до НБУ, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осію (далі - ФГВФО), визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних"; визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 16 липня 2015 року № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь"; зобов`язано НБУ надати можливість ПАТ "Банк "Київська Русь" протягом розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку після проведення заходів з його ліквідації.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 року касаційну скаргу НБУ задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року змінено, рішення суду в частині зобов`язання НБУ надати можливість ПАТ "Банк "Київська Русь" протягом розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку після проведених заходів з його ліквідації скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову в цій частині. В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня
2016 року залишено без змін.
Зазначене судове рішення щодо відновлення банківської ліцензії ПАТ "Банк "Київська Русь" не виконано, банк знаходиться на стадії ліквідації, а тому вкладники позбавлені можливості повернути внесені кошти. Вважав, що у результаті прийняття НБУ незаконних постанов йому завдано шкоду в розмірі
770 000,00 грн, що підлягає відшкодуванню на підставі статей 22 та 1173 ЦК України.
Посилаючись на наведене, позивач просивстягнути з НБУ на його користь збитки у розмірі 770 000,00 грн.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Відповідно до журналу судового засідання від 15 грудня 2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про залучення до участі у справі в якості співвідповідача НБУ.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТОВ "Базус" про відшкодування шкоди залишено без розгляду.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Київська Русь" виникли договірні відносини, а тому стягнення суми вкладу повинно відбуватись на підставі законодавства, що регулює правовідносини щодо повернення вкладу з урахуванням положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Особливий статус НБУ визначений у Рішенні Конституційного Суду України від 26 лютого 2009 року № 6-рп/2009у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 85 Конституції України, відповідно до пункту 3.1 якого Конституція України визначила правовий статус НБУ як центрального банку держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України (стаття 99). Особливість юридичного статусу НБУ полягає в тому, що, з одного боку, він має публічно-правовий статус особливого центрального органу державного управління, самостійного у своїй діяльності від органів державної влади (статті 6, 7, 24, 25, 53 Закону України "Про Національний банк України"), а з іншого - цивільно-правовий статус як юридичної особи, яка має відокремлене майно, що є об`єктом права державної власності і перебуває в його повному господарському віданні, та може вчиняти певні цивільно-правові правочини з комерційними банками, державою (статті 4, 29, 31, 42 Закону України "Про Національний банк України"). Ураховуючи, що НБУ не може бути суб`єктом відповідальності в розумінні статті 1173 ЦК України, а також відсутності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заподіяною позивачу шкодою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скаргаОСОБА_1 , у якій він просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що висновки судів про те, що оскільки процедура неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, а тому, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед вкладниками регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а отже його права, як кредитора, можуть бути захищені лише у порядку, визначеному цим Законом, є помилковими, та суперечать обставинам справи, оскільки відповідно до пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, а також накладення арешту на кошти та майно банку.
Неможливість повернення коштів, що належать йому на праві власності призводить до порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого Протоколу. Крім того, внаслідок неправильної оцінки доказів суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про не доведення ним причинного зв`язку між заподіяною йому шкодою та діями відповідача. Статтею 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. НБУ є регулятором банківської системи, уповноваженим на здійснення банківського нагляду, і протиправне встановлення в постанові Правління НБУ від 19 березня 2015 року № 190 невідповідності діяльності ПАТ "Банк "Київська Русь" банківському законодавству призвело до віднесення його до категорії неплатоспроможних і неможливості повернення його коштів, а відтак посилання судів, що НБУ не може бути суб`єктом відповідальності на який покладається обов`язок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок визнання протиправними та скасування постанов Правління НБУ, є помилковими.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив НБУ на касаційну скаргу, у якому відповідач просив продовжити йому строк на подання відзиву, посилаючись на те, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги НБУ отримало 14 січня 2019 року, а тому не мало змоги надати відзив у встановлений судом строк, до 10 січня 2019 року.
Наведені відповідачем обставини є поважними причинами несвоєчасного подання відзиву на касаційну скаргу, а тому суд касаційної інстанції вважає можливим продовжити НБУ строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1, та приєднати його до матеріалів справи.
Відзив мотивований тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно з`ясували обставини справи, ухвалили законні та обгрунтовані рішення, а тому відсутні підстави для їх скасування. Зазначив, що згідно інформації на офіційній інтернет-сторінці ФГВФО процедура ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" триває (до
16 липня 2020 року), здійснюється виплата грошових коштів кредиторам згідно встановлених черг, а отже зобов`язальні відносини між позивачем та ПАТ "Банк "Київська Русь" за договором банківського вкладу не припинилися. Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що постановою Київського адміністративного апеляційного суду від 05 грудня 2016 року та постановою Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 року у справі № 826/22323/15 визнано протиправною і скасовано постанову Правління НБУ від 19 березня
2015 року № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" та постанову Правління НБУ від 16 липня 2015 року № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь", є неспроможними, оскільки рішення від 16 липня 2015 року про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" було прийнято виконавчою дирекцією Фонду і є чинним, а ліквідація Банку триває і надалі.
Твердження заявника, що внаслідок неправильної оцінки доказів суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про не доведення ним причинного зв`язку між заподіяною йому шкодою та діями відповідача, є необгрунтованими, оскільки відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності (стаття 1166 ЦК України) обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність її діяння, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, та вини останнього в її заподіянні. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду. Ухвалені судові рішення у справі
№ 826/22323/15 не містять висновків щодо неправомірності дій НБУ.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 14 січня
2019 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.