Постанова
Іменем України
31 січня 2020 року
м. Київ
справа № 484/2230/17
провадження № 61-1460св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 05 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Кушнірової Т. Б., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позовна заява мотивована тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 липня 2013 року. Під час шлюбу у них народилися діти - донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розлучення залишилися проживати із матір`ю.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 липня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1 500 грн щомісячно до повноліття дітей, починаючи з 01 липня 2013 року.
Вказувала, що суми аліментів у вказаному розмірі недостатньо для матеріального забезпечення дітей та їх виховання, економічний стан в країні змінюється, дорожчає рівень життя у порівнянні з 2013 роком, зростає прожитковий мінімум.
Зазначала, що знаходиться у скрутному матеріальному становищі, а відповідач матеріально забезпечений, оскільки проживає у м. Києві та займається ремонтно-будівельними роботами.
Вважала, що він має постійний дохід, а тому спроможний сплачувати аліменти у більшому розмірі.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд збільшити розмір аліментів, які сплачує ОСОБА_2 з 1 500 грн до 4 816 грн щомісячно та стягнути з відповідача на свою користь вартість понесених додаткових витрат на утримання дітей у розмірі 3 050 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 вересня 2017 року у складі судді Закревського В. І. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Збільшено розмір аліментів, які сплачує ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей - доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,з 1 500 грн до 3 000 грн щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 07 липня 2017 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 050 грн додаткових витрат на утримання дітей.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року у складі судді Закревського В. І. стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 368,80 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з часу винесення судом рішення про стягнення з відповідача аліментів збільшився розмір прожиткового мінімуму, ціни на продукти харчування, товари та інші послуги.
Враховуючи показання свідків, районний суд дійшов висновку про те, що відповідач працює та отримує стабільний щомісячний дохід, а тому, змінився його матеріальний стан, який дозволяє йому виконувати свій обов`язок щодо утримання своїх неповнолітніх дітей шляхом сплати аліментів у розмірі 3 000 грн щомісячно до досягнення ними повноліття.
Крім того місцевий суд вважав обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача 3 050 грн у рахунок додаткових витрат на розвиток та утримання дітей.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 05 грудня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 вересня 2017 року в частині розміру стягнення аліментів на утримання дітей та визначення дати початку сплати аліментів у новому розмірі змінено.
Зменшено розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 3 000 грн до 2 000 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дітьми повноліття.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 вересня 2017 року в частині стягнення додаткових витрат на дітей, судового збору, а також додаткове рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у стягненні додаткових витрат на дітей.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту погіршення її матеріального стану, а також доказів зміни матеріального стану відповідача та можливості сплачувати ним аліменти у розмірі 4 816 грн.
Апеляційний суд вказав, що районний суд дійшов помилкового висновку про стягнення зміненого розміру аліментів з дня звернення до суду з позовом, оскільки це суперечить положенням частини першої статті 191 СК України.
Скасовуючи рішення місцевого суду в частині відмови у стягненні додаткових витрат на дітей, суд апеляційної інстанції виходив із того, що понесені позивачем витрати на придбання шкільного одягу, взуття та шкільного приладдя не можна віднести до додаткових витрат у розумінні статті 185 СК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 05 грудня 2017 року та залишити в силі рішення місцевого суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку в частині збільшення розміру аліментів та стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання дітей.
Вважає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на доводи заперечення на апеляційну скаргу, не вмотивував у рішенні підстави їх неврахування або відхилення.
Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
У лютому 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 05 грудня 2017 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02 березня 2018 року справу призначено судді-доповідачу Лесько А. О.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. від 12 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. від 02 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.