Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 642/6010/16-ц
провадження № 61-19261 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: Харківська міська рада, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Харківської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Харківська міська рада, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Харківської міської ради, про знесення самочинного будівництва.
Позовна заява мотивована тим, що вони є власниками квартири НОМЕР_2 у будинку № АДРЕСА_1, а власниками квартири НОМЕР_1 у цьому ж будинку є відповідачі.
На підставі рішення Ленінської районної ради м. Харкова від 05 травня 1998 року № 110/5 відповідачам надано дозвіл на прибудову до своєї частини будинку житлової кімнати, кухні та санвузла. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2007 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено, визнано за ними право власності на самочинно побудовану прибудову та мансарду (приміщення 14, 15, 16,17) у квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .
За період з 2008 року по 2016 рік відповідачі на власний розсуд реконструювали свою квартиру та без відповідних дозвільних документів побудували триповерховий будинок, а саме підвал, перший поверх та мансарду, що загрожує руйнуванням усього будинку, у тому числі їх квартири. Крім того, відповідачі знали про те, що приміщення підвалу, першого поверху та мансарди були самовільно реконструйовані на земельній ділянці, яка надавалась ОСОБА_1 на підставі рішення Харківської міської ради Харківської області від 21 листопада 2007 року № 253/07.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за власний рахунок знести самовільно побудовані приміщення: підвалу № 1?ХІІ, загальною площею 85,3 кв. м; першого поверху № 10-13, загальною площею 49,1 кв. м; мансарди № 18-22, загальною площею 38,2 кв. м, які належать до квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .
У травні 2018 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення міської ради.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що будинок № АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці, площею 534 кв. м, яка надана у користування землекористувачам на підставі рішення Ленінської районної ради депутатів трудящих м. Харкова від 28 лютого 1956 року № 67. Рішенням Харківської міської ради від 21 листопада 2007 року № 253/07 ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 500 кв. м, яка розташована за вказаною адресою для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Про рішення Харківської міської ради від 21 листопада 2007 року № 253/07 вони дізнались при розгляді цієї справи, межі земельної ділянки з ними не узгоджувались. Крім того, вказане рішення Харківської міської ради порушує їхні права, оскільки площа земельної ділянки, яка залишається в їх користуванні, менша площі земельної ділянки, на якій знаходиться квартира НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, що позбавляє їх можливості належним чином володіти та розпоряджатися своєю квартирою.
З урахуванням викладеного ОСОБА_3, ОСОБА_4 просили суд визнати незаконним та скасувати рішення Харківської міської ради від 21 листопада 2007 року № 253/07 "Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок" у частині пункту 1.83 Додатку 1 "Перелік громадян, яким передаються у приватну власність земельні ділянки" щодо передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 500 кв. м по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 03 травня 2018 року зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2019 року у складі судді Пашнєва В. Г. позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3, ОСОБА_4 за власний рахунок знести самовільно побудовані приміщення підвалу № 1?ХІІ, загальною площею 85,3 кв. м, що розташовані у квартирі НОМЕР_1 будинку № АДРЕСА_1 , шляхом засипання їх ґрунтом. Зобов`язано ОСОБА_3, ОСОБА_4 за власний рахунок знести самовільно побудовані приміщення першого поверху № 10, 11, 12, 13, загальною площею 49,1 кв. м, що розташовані у квартирі НОМЕР_1 будинку № АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_3, ОСОБА_4 за власний рахунок знести самовільно побудовані приміщення мансарди № 18, 19, 20, 21, 22, загальною площею 38,2 кв. м, що розташовані у квартирі НОМЕР_1 будинку № АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 здійснено будівництво підвалу № 1?ХІІ, мансарди № 18, 19, 20, 21, 22 та приміщень першого поверху № 10, 11, 12, 13 без відповідного дозволу органів державного архітектурно-будівельного контролю. Державною архітектурно-будівельною інспекцією Харківської міської ради було встановлено факт незаконного будівництва останніми спірних приміщень, що ними визнається, так як ОСОБА_3 вказував про те, що має намір набути право власності на самочинно збудовані приміщення.
Унаслідок вищезазначеного самочинного будівництва значно деформовано будинок, в якому знаходиться квартира ОСОБА_1, ОСОБА_2 Надбудований другий мансардний поверх призводить до постійного залиття квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_2, що підтверджується актами обстеження комунального підприємства "Жилкомсервіс" (далі - КП "Жилкомсервіс") від 30 вересня 2015 року та від 20 лютого 2017 року. Таким чином, вищевказаними протиправними діями ОСОБА_3, ОСОБА_4 порушено права ОСОБА_1, ОСОБА_2, тому підлягають знесенню самочинно збудовані приміщення.
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 об`єктивно мали можливість дізнатись про оскаржене ними рішення Харківської міської ради від 21 листопада 2007 року № 253/07, тому вони звернулись до суду з пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено ОСОБА_1 . Крім того, відсутні докази державної реєстрації права власності на земельну ділянку, яка була передана оскаржуваним рішенням міської ради ОСОБА_1 у приватну власність. Таким чином, ця земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади, у зв`язку з чим права ОСОБА_3, ОСОБА_4 не порушуються.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачами, які звертаються з вимогами про знесення самочинного будівництва можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено цим самочинним будівництвом.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили реконструкцію (перепланування) ряду приміщень своєї квартири, мансарду побудували також над своїм приміщенням. Доказів на підтвердження необхідності знесення самочинно побудованих приміщень: підвалу № 1?ХІІ,першого поверху № 10-13, мансарди № 18-22, що розташовані у квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, а знесення самочинного будівництва є єдиним способом захисту порушених прав співвласників, ОСОБА_1, ОСОБА_2 не надано, як і не надано доказів неможливості перебудови самочинного будівництва.
Крім того, відсутні докази на підтвердження того, що рішенням Харківської міської ради від 21 листопада 2007 року № 253/07, яким передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, яка на місцевості не визначена, порушено права ОСОБА_3, ОСОБА_4, тому вимоги останніх про скасування цього рішення міської ради є безпідставними.
При цьому суд послався на відповідні правові позиції Верховного Суду України, Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржувану постанову апеляційного суду у частині відмови у задоволенні її та ОСОБА_1 позову скасувати й залишити у цій частині у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 судові рішення не оскаржили, тому у силу вимог статті 400 ЦПК України судові рішення у частині вирішення зустрічного позову не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 642/6010/16-ц з Ленінського районного суду м. Харкова.
У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 січня 2020 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 здійснено самочинне будівництво підвалу № 1?ХІІ, мансарди № 18, 19, 20, 21, 22 та приміщень першого поверху № 10, 11, 12, 13 у будинку № АДРЕСА_1, у м. Харкові, у цьому ж будинку знаходиться квартира ОСОБА_1, ОСОБА_2 . Вказаними протиправними діями ОСОБА_3, ОСОБА_4 порушено права останніх на користування і розпорядження своїм майном. Самочинним будівництвом ОСОБА_3, ОСОБА_4 значно деформовано будинок, в якому знаходиться квартира ОСОБА_1, ОСОБА_2
Доводи особи, яка подала відзив
У грудні 2019 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. ОСОБА_1, ОСОБА_2 не доведено порушення їх прав діями ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартини НОМЕР_2 у будинку № АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 06 квітня 2004 року.
Власниками квартири НОМЕР_2 у будинку № АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2007 року.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 05 травня 1998 року № 110/5 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано дозвіл на прибудову до своєї частини будинку житлової кімнати розміром 5,0 х 4,5 кв. м, приміщення санвузла розміром 2,5 х 2,0 кв. м та кухні розміром 4,8 х 3,8 кв. м у домоволодінні № АДРЕСА_1 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2007 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено, визнано за ними право власності на самочинно побудовану прибудову та мансарду - приміщення 14 площею 16,4 кв. м, приміщення 15 площею 3,2 кв. м, приміщення 16 площею 8,9 кв. м, приміщення 17 площею 17,6 кв. м у квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .
Згідно з актом обстеження, складеним 30 вересня 2015 року комісією дільниці № 28 КП "Жилкомсервіс", у приміщенні мансарди квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ведуться будівельні роботи. Крівля мансарди вказаної квартири шиферна, має скат у сторону будинку, де розташована квартира НОМЕР_2 . Система водовідведення на крівлі мансарди відсутня. Для усунення залиття квартири НОМЕР_2 мешканцям квартири НОМЕР_1 необхідно виконати роботи по влаштуванню системи водовідведення на крівлі мансарди, що розташована на другому поверсі.
09 листопада 2015 року за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківські області було встановлено факт реконструйованих приміщень квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 шляхом будівництва надбудови другого поверху без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, незабезпечення здійснення технічного нагляду, та відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, сьомою, сімнадцятою статті 96 КпАП України.
У вищевказаному протоколі ОСОБА_3 визнав факт реконструкції приміщень квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 шляхом будівництва надбудови другого поверху без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, незабезпечення здійснення технічного нагляду та просив врахувати його статус як пенсіонера та дитини війни.