Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 705/2897/16-ц
провадження № 61-21641св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Уманська міська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Пономаренка В. В., Храпка В. Д., від 01 лютого 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_3, після смерті якого залишилася спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Спадкоємцями після померлого також були його мати ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, сини померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_5, та дружина померлого ОСОБА_6 .Вказував, що він з дружиною продали належний їм будинок, щоб сплатити за внуків гроші за частку квартири, на яку мала право дружина померлого, та маючи намір залишити квартиру своїм внукам, позивач та покійна ОСОБА_4 подали заяви до нотаріуса про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які обіцяли здійснювати за ними постійний догляд, однак своїх обіцянок не дотримались.
Вважаючи односторонню відмову від прийняття спадщини договором дарування, ОСОБА_1, з врахуванням уточнених позовних вимог, просив суд: визнати недійсним договір дарування, що посвідчений односторонньою заявою про відмову від права спадкування на користь ОСОБА_2 з підстав, встановлений статтею 229 ЦК України; скасувати частково свідоцтво про право на спадщину за законом
від 07 травня 2013 року в частині оформлення права власності
ОСОБА_2 на 1/15 частини квартири
АДРЕСА_1 ; визнати за ним в порядку спадкування після померлого сина ОСОБА_3 право власності на 1/15 частину цієї квартири, одночасно припинивши право власності на зазначену частину ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області у складі судді Ребрини К. Г. від 14 грудня 2017 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір дарування, що посвідчений односторонньою заявою ОСОБА_1 про відмову від права спадкування на користь ОСОБА_2 .
Скасовано частково свідоцтво про право на спадщину за законом
від 07 травня 2013 року, видане державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори в частині оформлення права власності ОСОБА_2 на 1/15 частини квартири
АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування після померлого сина ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/15 частину квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що укладений між позивачем та ОСОБА_2 договір дарування у вигляді односторонньої заяви про відмову від прийняття спадщини є недійсним, оскільки позивач у подальшому сплатив за внука гроші за частку квартири, на яку мала право дружина померлого, що свідчить про відсутність волевиявлення позивача на безоплатну передачу майна.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 01 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції помилково ототожнив заяву про відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи із договором дарування, оскільки це є різними за своєю правовою природою правочинами, у зв`язку із чим помилково застосував до спірних правовідносин положення статті 717 ЦК України. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що підписуючи заяву про відмову від спадщини, він помилився щодо обставин, які мають істотне значення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач, підписуючи заяву про відмову від спадщини, вважав, що фактично укладає договір довічного утримання, а тому цей правочин підлягає визнання недійсним.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на 1/3 частини квартири
АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями майна померлого є його дружина ОСОБА_6, діти: ОСОБА_2, ОСОБА_5, а також батьки: позивач
ОСОБА_1 та ОСОБА_4
28 липня 2012 року ОСОБА_1 подав до Уманської міської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини за померлим сином на користь сина спадкодавця ОСОБА_2 . Цього ж дня аналогічну заяву подала ОСОБА_4, якою відмовилась від прийняття спадщини на користь іншого сина спадкодавця -
ОСОБА_5 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори спадкоємцями майна ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, є: його дружина ОСОБА_6 у 1/5 частці квартири, його син
ОСОБА_2 у 2/5 частках квартири, в тому числі з урахуванням
1/5 частки від якої відмовився батько померлого ОСОБА_1, його син ОСОБА_5 у 2/5 частках, в тому числі з урахуванням
1/5 частки від якої відмовилась мати померлого ОСОБА_4 .
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про припинення права на частку в спільному майні затверджено мирову угоду між ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за умовами якої ОСОБА_6 сплачено кошти в сумі 40 000 грн за компенсацію належної їй 1/15 частки в квартирі
АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що ОСОБА_2 у зв`язку з відмовою на його користь від спадщини, зобов`язався утримувати та доглядати позивача.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами частини першої статті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 1273 ЦК Україниспадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.