ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2020 року
Київ
справа №640/20966/18
касаційне провадження №К/9901/33547/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Гончарової І.А., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 (головуючий суддя - Епель О.В., судді - Лічевецький І.О., Губська Л.В.) у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С." (далі - Товариство) до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
Окружний адміністративний суд міста Києва рішення від 15.02.2019 позов задовольнив повністю.
ДФС України оскаржила це рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 08.04.2019 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої, частини шостої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - відсутності документа про сплату судового збору, або ж доказів звільнення від сплати судового збору та встановив скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання цієї ухвали, а ухвалою від 16.05.2019 - повернув апеляційну скаргу ДФС України, оскільки апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк.
12.08.2019 ДФС України вдруге звернулась до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також ДФС України порушила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтувала тим, що: первісна апеляційна скарга була подана ДФС України у визначений Кодексом адміністративного судочинства України строк; Кодексом адміністративного судочинства України визначено право сторони на повторне звернення з апеляційною скаргою до суду після повернення такої скарги, яка була залишена судом без руху, з огляду на що ДФС України після сплати 09.07.2019 судового збору повторно звернулась до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалами від 23.08.2019 відмовив ДФС України у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2019, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку, з урахуванням того, що ДФС України вдруге звернулась до суду із апеляційною скаргою більше, ніж через місяць від дати сплати судового збору, а також залишив апеляційну скаргу ДФС України без руху на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України та запропонував ДФС України подати заяву про поновлення строку на апеляційної оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Також в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд встановив ДФС України десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали, який з урахуванням дати отримання апелянтом копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги спливає 07.10.2019.
В межах встановленого судом строку ДФС України подала до суду апеляційної інстанції клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, у якому просила поновити строк на апеляційне оскарження, яке обґрунтувала тим, ДФС України вчиняла послідовні та регулярні дії, спрямовані на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, проте платіжне доручення № 1790 від 09.07.2019 надійшло до юридичного управління із запізненням, у зв`язку з чим просила суд врахувати вищезазначене при розгляді відповідного клопотання.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.09.2019 відмовив ДФС України у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з підстав того, що ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу, з огляду на що державні органи загалом і орган доходів і зборів зокрема зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
08.10.2019 ДФС України подала до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.10.2019 відмовив ДФС України у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.11.2019 відмовив ДФС України у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2019, оскільки в межах встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги ДФС України не була подана до суду апеляційної інстанції заява про поновлення строку на апеляційної оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тоді як підстави, зазначені скаржником у апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, були визнані неповажними згідно ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2019 та від 25.09.2019.
ДФС України оскаржила ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 09.12.2019 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам процесуального права, ДФС України посилається на те, що: суд апеляційної не врахував фінансового становища податкового органу, наслідком чого стало повторне звернення до суду із апеляційною скаргою з порушенням строку; протягом усієї процедури здійснення апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції податковий орган діяв у якомога найшвидший спосіб та вживав усі залежні від себе заходи для сплати судового збору.