ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/401/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Мачульський Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської міської ради
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2019 (суддя Назаренко Н. Г.)
і постанову Центральний апеляційного господарського суду від 18.11.2019 (головуючий суддя Дармін М. О., судді Іванов О. Г., Березкіна О. В.)
у справі № 904/401/18
за позовом фізичної особи-підприємця Лях Олександра Володимировича
до Нікопольської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець Хвастунов Ігор Васильович
про скасування пункту 3 рішення Нікопольської міської ради від 31.08.2016 № 34-11/VII
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2018 року фізична особа - підприємець (далі - ФОП) Лях Олександр Володимирович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської міської ради Дніпропетровської області (далі - Нікопольська міськрада) про скасування пункту 3 рішення Нікопольської міськради від 31.08.2016 № 34-11/VII "Про надання фізичній особі - підприємцю Ляху Олександру Володимировичу (1/2), фізичній особі - підприємцю Хвастунову Ігорю Васильовичу (1/2) в оренду земельної ділянки на вул. Електрометалургів, 224 за фактичним розміщенням нежитлових будівель спеціалізованого непродовольчого магазину" (далі - рішення від 31.08.2016).
2. Позовні вимоги з посиланнями на положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" обґрунтовано тим, що Нікопольська міськрада, встановивши у спірному рішенні позивачеві ставку орендної плати - 4 % від нормативної грошової оцінки землі, хоча при цьому для інших суб`єктів господарювання встановлено меншу ставку орендної плати за користування земельними ділянками з таким само цільовим призначенням, порушила права позивача як потенційного орендаря.
3. У відзиві на позов Нікопольська міськрада заперечила проти його задоволення, просила відмовити у позові, наголосила, що приймаючи рішення від 31.08.2016 в оскарженій частині, діяла в межах та у спосіб, передбачений законодавством.
Короткий зміст судових рішень
4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.
5. Аргументуючи судові рішення, суди виходили із недоведеності порушення відповідачем вимог чинного законодавства та зазначили, що ставка орендної плати за землю визначена відповідачем у дозволених Податковим кодексом України межах.
6. Постановою Верховного Суду від 09.04.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2018 скасовано, справу № 904/401/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
7. Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що, вдавшись до з`ясування дотримання органом місцевого самоврядування порядку формування орендної плати, визначеного Податковим кодексом України, суди попередніх інстанцій не розглянули спір, зважаючи на предмет і підстави заявленого позову, зокрема щодо порушення (дотримання) Нікопольською міськрадою конкурентного законодавства під час встановлення ставки орендної плати позивачеві.
8. Також суд касаційної інстанції зазначив, що вирішення цього спору безпосередньо зачіпає права та інтереси ФОП Хвастунова І. В. як особи, для якої оспорюваним пунктом рішення від 31.08.2016 також установлено ставку орендної плати - 4 % від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,4977 га на вул. Електрометалургів, 224 у м. Нікополі. Проте ФОП Хвастунова І. В. до участі у справі господарські суди не залучили, як і не урахували наведеного під час вирішення цього спору.
9. Під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2019, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, скасовано пункт 3 рішення від 31.08.2016.
10. Задовольняючи позовні вимоги, суди вказали на відсутність у відповідача єдиного підходу до визначення розміру орендної плати в межах, визначених Податковим кодексом України, за користування землею у м. Нікополі, що має наслідком допущення по відношенню до позивача дискримінації при встановленні останньому орендної плати у розмірі 4 % від діючої нормативної грошової оцінки землі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Нікопольська міськрада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2019, і ухвалити нове рішення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
12. У касаційній скарзі скаржник посилається на неповне з`ясування судами обставин справи стосовно порушення (дотримання) міською радою вимог конкурентного законодавства під час визначення ставки орендної плати, а також зазначає, що у спірних правовідносинах вищу юридичну силу мають приписи Податкового кодексу України, а не Закону України "Про засади запобігання і протидії дискримінації в Україні" та Закону України "Про захист економічної конкуренції".
13. Скаржник посилається на неправильне застосування судами положень частини четвертої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" і зазначає, що встановлення наявності або відсутності порушення законодавства про захист економічної конкуренції відноситься до виключної компетенції Антимонопольного комітету України, а не суду.
14. Скаржник не погоджується з тим, що суди врахували рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМК України) від 30.01.2018 № 3/01-14/04-18 у справі № 44/04-03-3/17 як належний доказ на підтвердження дискримінаційності рішення відповідача від 31.08.2016, оскільки резолютивна частина рішення АМК України не містить ніяких приписів щодо зобов`язання вчинити певні дії, визнання дискримінаційним та/або скасування того чи іншого конкретно визначеного рішення відповідача.
15. Скаржник посилається на неправильність визначення конкуренції між суб`єктами які отримали земельні ділянки з цільовим призначенням згідно з КВЦПЗ 03.07. "для будівництва і обслуговування будівель торгівлі" та помилковість висновків судів у цій частині.
Позиція інших учасників справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу
16. Позивач надав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
17. Третя особа не надала відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Рух касаційної скарги
18. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 24.01.2020 № 29.3-02/162 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду Дніпропетровської області № 904/401/18, у зв`язку з відпусткою судді Могила С. К.
19. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.01.2020 касаційну Нікопольської міськради передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В.- головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Мачульський Г. М.
Розгляд клопотань
20. 20.01.2020 Нікопольська міськрада подала клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України, яке мотивоване тим, що наявна виключна правова проблема при вирішенні питання, чи можливе встановлення факту дискримінаційності рішення органу місцевого самоврядування в інакший спосіб, аніж згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України". Скаржник зазначає, що є ряд інших справ (№ 904/2209/18, № 904/2403/18, № 904/5818/19, № 904/499/19) які розглядаються і в яких є правова невизначеність із вказаного правового питання.
21. Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
22. Проте наведені Нікопольською міськрадою у клопотанні доводи не дають підстав для висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Скаржник безпідставно ототожнює у своєму клопотанні повноваження Антимонопольного комітету України, визначені нормами відповідного Закону, із повноваженнями суду під час вирішення спору із врахуванням завдань та основних засад господарського судочинства. Разом з тим, скаржник не обґрунтовує в чому саме полягає правова невизначеність із вказаного питання у судових справах № 904/2209/18, № 904/2403/18, № 904/5818/19, № 904/499/19. Тому відсутні підстави вважати, що дана справа містить виключну правову проблему і така передача справи необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. 31.08.2016 Нікопольська міськрада на підставі статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 12, 791, 93, 122, 123, 124, 125, 126, 134 Земельного кодексу України, статті 25 Закону України "Про землеустрій" прийняла рішення № 34-11/VІІ "Про надання фізичній особі-підприємцю Ляху Олександру Володимировичу (1/2), фізичній особі-підприємцю Хвастунову Ігорю Васильовичу (1/2) в оренду земельної ділянки на вул. Електрометалургів, 224 за фактичним розміщенням нежитлових будівель спеціалізованого непродовольчого магазину".
23.1. Згідно із цим рішенням ФОП Ляху О. В., і ФОП Хвастунову І. В. надано в оренду земельну ділянку площею 0,4977 га на вул. Електрометалургів, 224, терміном на 3 роки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗ 03.07).
23.2. У пункті 3 рішення від 31.08.2016 для земельної ділянки на вул. Електрометалургів, 224 визначено ставку орендної плати - 4 % від діючої нормативної грошової оцінки земель.
23.3. Цим же рішенням, у тому числі, зобов`язано ФОП Ляха О. В. і ФОП Хвастунова І. В. укласти та зареєструвати договір оренди землі відповідно до чинного законодавства.
23.4. Як вбачається з преамбули рішення від 31.08.2016, приймаючи рішення про встановлення орендної плати у розмірі 4 % від діючої нормативної грошової оцінки земель, Нікопольською міськрадою враховувалися:
- технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок за фактичним розміщенням нежитлових будівель спеціалізованого непродовольчого магазину в м. Нікополь на вул. Електрометалургів 224;
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.11.2015 №47299178, номер запису про право власності: 11976439;
- витяг про державну реєстрацію прав від 01.10.2011 № 31518724, реєстраційний № 157998014.
24. Не погоджуючись зі ставкою орендної плати, ФОП Лях О. В. звернувся до Нікопольської міськради із клопотанням про перегляд орендної ставки, її зменшення з 4 % до 3 %, посилаючись на те, що земельна ділянка розташована у віддаленому районі міста, де з огляду на невелику купівельну спроможність населення і збільшення податків і витрат на заробітну плату унеможливлюється ведення прибуткової підприємницької діяльності.
25. Однак проект рішення "Про внесення змін до рішення Нікопольської міської ради від 31.08.2016 № 34-11/VІІ в частині зміни відсотку орендної плати з 4 % на 3 % громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ." не було прийнято на 19 (позачерговій) сесії Нікопольської міськради VІІ скликання, яка відбулася 27.04.2017.
26. 30.01.2018 Адміністративна колегія Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 3/01-14/04-18 (далі - рішення АМК), яким визнала дії Нікопольської міської ради щодо прийняття рішень міської ради (зазначених у графі 6 таблиці 1 (у т. ч. оскаржуване рішення від 31.08.2016) про надання в оренду земельних ділянок, на підставі яких укладаються договори з орендарями, та прийняті Рішення Міської ради 2016 - 2017 років із застосуванням різних ставок орендної плати за користування земельними ділянками однакового цільового (функціонального) призначення, такими, що можуть ущемлювати права землекористувачів і бути спрямованими на зниження конкурентоспроможності підприємств-конкурентів, настання негативних наслідків для їхніх ринкових позицій, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначеним абзацом 8 частини 2 статті 15 цього Закону, у виді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, внаслідок яких окремим суб`єктам господарювання створюються дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.
26.1. З мотивувальної частини рішення АМК вбачається, що листом від 15.09.2017 № 5232 міська рада надала вичерпний перелік орендарів із зазначенням мети оренди (таблиця 1). Проаналізувавши отриману інформацію щодо діючих договорів оренди земельних ділянок по місту Нікополь, які укладені на підставі рішень міської ради (зазначених в графі 6 таблиці 1), орендна плата за користування земельною ділянкою з цільовим призначенням 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) складає:
- для будівель магазину 3%; 5%;10%;12% від нормативної грошової оцінки землі;
- для павільйону торгівлі 3%; 5%;10%;12% від нормативної грошової оцінки землі.
26.2. Так, у рішенні АМК зазначено, що відсутність єдиних ставок орендної плати (або їх фіксованого виразу відповідно до виду функціонального призначення земель) дало можливість міській раді суб`єктивно визначити розмір ставки орендної плати для кожного суб`єкта господарювання окремо. Такі дії суперечать нормам конкурентного законодавства, так як створюють суб`єктам господарювання нерівні умови діяльності порівняно з конкурентами, які діють на одному товарному ринку. Відтак, суб`єкту господарювання, якому був встановлений більший розмір орендної ставки за користування земельною ділянкою, створювались дискримінаційні умови діяльності у порівнянні з суб`єктом господарювання, який діяв на цьому ж товарному ринку та якому було встановлено менший розмір орендної ставки.
Відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції суб`єкти господарювання, що діють на певному товарному ринку повинні знаходитись в рівних умовах.
26.3. Рішення АМК є чинним.