Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 756/11135/14-к
провадження № 51-4911 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кравченка С. І., Ємця О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бацури О. О.,
прокурора Матюшевої О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 липня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110050012354, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) вироком Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2004 року за ч. 2 ст. 186, ст. 353 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;
2) вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 10 листопада 2005 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільненого 12 лютого 2010 року по відбуттю строку покарання;
3) вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2013 року звільненого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України;
4) вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та звільнено від відбування покарання на підставі п. "в" ст.1 ЗУ "Про амністію у 2016 році",
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених п. 1 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 липня 2019 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 17 жовтня 2013 року близько 16 год, поблизу адміністративної будівлі по вул. Героїв Дніпра, 22-Б у м. Києві, повторно, відкрито заволодів майном неповнолітньої ОСОБА_2, завдавши матеріальної шкоди ОСОБА_3 на загальну суму 1000 грн.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у вказаному суді з підстави неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, прокурор не погоджується зі звільненням засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Вважає, що апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги про це та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції без зміни. Стверджує, що з огляду на наявні в справі дані про особу ОСОБА_1, який в минулому неодноразово засуджувався за вчинення умисних корисливих злочинів, застосування положень ст. 75 КК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити.