Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 910/10734/18 (провадження № 12-215 гс 19)
13 січня 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду ухвалою від 13 січня 2020 року повернула для розгляду відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельний Девелопмент», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля-В» про визнання договорів купівлі-продажу майнових прав недійсними за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля-В» на рішення Господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 березня 2019 року.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 24 грудня 2019 року передав зазначену справу разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вважаючи за необхідне відступити від правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77 гс 19), від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17 (провадження № 12?264 гс 18) та від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90 гс 19).
2. Зокрема, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що у разі вчинення директором товариства правочину з перевищенням повноважень (зокрема, без отримання передбаченої статутом згоди загальних зборів учасників цього товариства), що може мати негативні наслідки для самого товариства як сторони правочину, права учасника цього товариства обмежуються та порушуються, оскільки саме учаснику належить право на управління господарською діяльністю товариства, а також на отримання прибутку від діяльності товариства. Натомість загальний характер висновку, викладеного у зазначених постановах Великої Палати Верховного Суду, позбавляє позивача можливості захисту своїх прав та законних інтересів.
3. Велика Палата Верховного Суду приймаючи рішення про повернення для розгляду цієї справи відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду керувалася тим, що ГПК України передбачені повноваження Великої Палати Верховного Суду відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Проте дотримання принципу правової визначеності, забезпечення єдності та сталості судової практики вимагає для цього ґрунтовних підстав, наприклад, помилковість попереднього висновку або його застарілість внаслідок розвитку з часом суспільних відносин чи їх правового регулювання.
4. У постановах від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77 гс 19), від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17 (провадження № 12?264 гс 18) та від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90 гс 19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що договори, укладені посадовою особою товариства без передбаченої статутом згоди загальних зборів, не порушують прав та інтересів учасників такого товариства оскільки: згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають; за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється; підписання генеральним директором оспорюваних договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки генеральний директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників.
5. Зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду має загальний характер та не залежить від розміру частки учасника у статутному капіталі товариства, отримання ним прибутку від діяльності товариства або реалізації корпоративного права на управління діяльністю товариства.
6. Також, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 05 грудня 2019 року вже передавав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 916/1731/18 (провадження № 12-207 гс 19) з підстав необхідності відступлення від наведеного вище висновку Великої Палати Верховного Суду з подібних мотивів.
7. Ухвалою від 17 грудня 2019 року Велика Палата Верховного Суду повернула цю справу відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, зазначивши про відсутність підстав для відступлення від свого висновку.
8. В ухвалі від 24 грудня 2019 року у справі № 910/10734/18 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не наведено будь-яких мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних пр