ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2020 року
м. Київ
справа № 758/16546/18
провадження № 51-620 кмо 19
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого судді Кравченка С.І.,
суддів Анісімова Г.М., Григор`євої І.В., Луганського Ю.М.,
Мазура М.В., Огурецького В.П., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матушевської Л.О.,
прокурора Жовміра І.І.,
захисника Попкова П.О.,
адвоката Гольдарба Я.Ю.,
розглянулау відкритому судовому засіданні касаційну скаргу та доповнення до неї адвоката Попкова П.О. - захисника підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року та касаційну скаргу адвоката Гольдарба Я.Ю. в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року, якими відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12013110060002990.
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені фактичні обставини
Під час проведення досудового розслідування кримінального провадження
№ 12013110060002990 старший слідчої групи - заступник начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, звернувся до слідчого судді з клопотанням про визначення порядку зберігання речових доказів у цьому кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", нерухомого майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013110060002990 і на яке накладено арешт на підставі ухвал слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року та від 24 жовтня 2018 року, право власності на яке зареєстровано за фізичними та юридичними особами зазначеними в клопотанні.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва
від 28 березня 2019 року задоволено клопотання слідчого та визначено порядок зберігання вказаних у клопотанні речових доказів у кримінальному провадженні
№ 12013110060002990 шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у порядку і на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", нерухомого майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013110060002990 і на яке накладено арешт на підставі ухвал слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року та від 24 жовтня 2018 року, право власності на яке зареєстровано за фізичними та юридичними особами зазначеними в рішенні суду.
На зазначене судове рішення адвокат Попков П.О. - захисник підозрюваного ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовлено у відкритті провадження за цією апеляційною скаргою на вказану ухвалу слідчого судді, оскільки законом не передбачена можливість апеляційного оскарження рішень слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, зокрема майна на яке накладено арешт, шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у порядку і на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
Крім того, адвокат Гольдарб Я.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за якими зареєстровано право власності на майно на яке накладено арешт, також подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року. Київський апеляційний суд ухвалою від 11 квітня 2019 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті провадження за цією апеляційною скаргою.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі адвокат Попков П.О. - захисник підозрюваного
ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року та призначення нового судового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження за його апеляційною скаргою, оскільки ухвала слідчого судді про арешт майна відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК підлягає апеляційному оскарженню,
а передача майна в управління є складовою частиною арешту майна у кримінальному провадженні або принаймні похідною від арешту майна, тому ухвала про визначення порядку зберігання речових доказів також підлягає апеляційному оскарженню. Крім того, зазначає, що можливість оскарження ухвали слідчого судді, постановленої в порядку ст. 173 КПК, підозрюваним, обвинуваченим і третіми особами прямо передбачена ч. 7 цієї статті і є складовою порядку розгляду клопотання про арешт майна, а приписи ч. 7 ст. 100 КПК повністю без будь-яких застережень відсилають до цього порядку.Також захисник вказує, що під час розгляду подання слідчого суд першої інстанції був упереджений, а тому судді було заявлено відвід, який не було розглянуто в установленому законом порядку, що є порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У доповненнях до касаційної скарги адвокат Попков П.О. вказує, що встановлена КПК процедура вирішення питання про передачу майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів має самостійні умови прийнятності, відмінні від критеріїв застосування арешту майна, та по суті становить окреме більш обтяжливе порівняно з арештом втручання в право мирного володіння майном. Тому, на думку адвоката, вказана процедура обов`язково повинна передбачати ефективний засіб юридичного захисту власника майна шляхом доступу до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі адвокат Гольдарб Я.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за якими зареєстровано право власності на майно, яке арештовано, посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження за його апеляційною скаргою, не дотримався вимог статей 24 та 309 КПК, дійшов необґрунтованого висновку про відсутність прав у третіх осіб - власників нерухомого майна, права на апеляційне оскарження, що порушує гарантоване Конвенцією та Конституцією України право власників нерухомого майна на вільне володіння, користування та розпорядження ним. На його думку, у разі неможливості оскарження такого судового рішення власниками арештованого майна, права власників будуть зазнавати необмеженого та непропорційного втручання з боку держави.
Від прокурора надійшли запереченнях на касаційну скаргу адвоката
Попкова П.О., в яких прокурор просить ухвалу Київського апеляційного суду
від 26 квітня 2019 року залишити без зміни, а касаційну скаргу адвокат Попков П.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 - без задоволення.
Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ухвалою від 25 вересня 2019 року кримінальне провадження за вказаними касаційними скаргами на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК передала на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - об`єднана палата Верховного Суду) у зв`язку з необхідністю відступу від висновку сформульованого в ухвалі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Судувід 22 жовтня 2018 року у справі
№ 760/15798/18 провадження № 51-9372ск19, згідно з яким ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів, зокрема про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів, в управління майна, на яке накладено арешт, враховуючи вимоги ст. 309 КПК, апеляційному оскарженню не підлягає.
Однак колегія суддів з таким висновком не погодилася, оскільки вважає, що клопотання про визначення порядку зберігання речових доказів у цьому кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, підлягає розгляду в порядку, передбаченому для вирішення клопотань про арешт майна, при цьому будь-яких застережень щодо незастосування положень, які зазначені у статтях 171-173 КПК, у тому числі щодо неможливості оскарження прийнятих рішень за результатами розгляду такого клопотання, не міститься у КПК. Частиною п. 7 ст. 173 КПК прямо передбачено право підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб на оскарження судового рішення щодо арешту майна. Колегія суддів вважає, що передача майна в управління є складовою частиною арешту майна у кримінальному провадженні або принаймні похідною від арешту майна, а тому можливість апеляційного оскарження ухвали про визначення порядку зберігання речових доказів також підлягає апеляційному оскарженню відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309КПК. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді, постановлена відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК щодо передачі речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, підлягає апеляційному оскарженню відповідно до положень ч. 7 ст. 173 КПК.
Крім того, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своєму рішенні зазначає й ухвалу Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі
№ 755/16396/16-к (провадження №51-10208 ск18).
Позиції учасників судового провадження
Адвокат Попков П.О. - захисник підозрюваного ОСОБА_1, підтримав свою касаційну скаргу та доповнення до неїна ухвалу Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року, надавши відповідні пояснення.
Адвокат Гольдарб Я.Ю., який представляє інтереси ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримав свою касаційну скаргуна ухвалу Київського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року, надавши відповідні пояснення.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційних скарг адвокатів, вважав судові рішення законними, а доводи, наведені у скаргах, необґрунтованими.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах, об`єднана палата Касаційного кримінального судуВерховного Суду установила таке:
З матеріалів провадження вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 12013110060002990ухвалами слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09 та 24 жовтня 2018 року задоволено клопотання сторони обвинувачення та накладено арешт на нерухоме майно право власності, зареєстроване за фізичними та юридичними особами, зазначеними в рішенні суду.
Старший слідчої групи - заступник начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України звернувся до суду з клопотанням про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12013110060002990 шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі-Закон), а саме нерухомого майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013110060002990 і на яке накладено арешт на підставі ухвал слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09 та 24 жовтня 2018 року, і право власності на яке зареєстровано за фізичними та юридичними особами, зазначеними в клопотанні.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12013110060002990 шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у порядку і на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", а саме нерухомого майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013110060002990 і на яке накладено арешт на підставі ухвал слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09 та 24 жовтня 2018 року, і право власності на яке зареєстровано за фізичними та юридичними особами, зазначеними в рішенні суду.
На зазначене судове рішення адвокат Гольдарб Я.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а такожадвокат Попков П.О. - захисникпідозрюваного ОСОБА_1 подали апеляційні скарги.
Київський апеляційний суд ухвалами від 11 та 26 квітня 2019 року на підставі
ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті провадження за апеляційними скаргами адвокатів на ухвалу слідчого суддіПодільського районного суду міста Києва
від 28 березня 2019 року про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12013110060002990 шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Обґрунтовуючи прийняті рішення, суд вказав, що ухвалу слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, не може бути оскаржено в апеляційному порядку, оскільки вона не входить до переліку ухвал слідчого судді, зазначених у ст. 309 КПК.
У цьому кримінальному провадженні на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду винесено питання застосування норм кримінального процесуального закону при перегляді в касаційному порядку ухвал суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів в управління майна, на яке накладено арешт.
Для висновку об`єднана палата Верховного Суду враховує таке.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. У частині 1 цієї статті міститься загальна норма про те, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому однією з основних засад судочинства за п. 8 ч. 1 ст. 129 Основного Закону є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.