Постанова
Іменем України
29 січня 2020року
м. Київ
справа № 205/1255/17-ц
провадження № 61-4040св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2019 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 18 березня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу автомобіля Chevrole Captiva, 2007 року випуску. Із 18 січня 1997 року по 02 березня 2016 року вона та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, а тому вказаний автомобіль є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а отже, на його укладання була необхідна її письмова згода, але вона таку згоду не надавала. Крім того, вказаний правочин вчинено без наміру створення правових наслідків (фіктивний правочин), оскільки автомобіль так і залишився у користуванні відповідача. ОСОБА_2 не мав на меті продавати спірний автомобіль, а ОСОБА_3, яка є сестрою відповідача, купувати його. ОСОБА_3 взагалі ніколи не керувала будь-яким автомобілем, та не має посвідчення водія, про що сама розповідала їй, оскільки тривалий час працювала в їхній родині нянею молодшої дитини - ОСОБА_4, 2006 року народження, який є інвалідом та потребує додаткової уваги та сторонньої допомоги.
Посилаючись на викладене, позивач, з урахуванням уточнених вимог просила визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Chevrole Captiva, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, об`єм двигуна 3198 см. куб, державний номерний знак НОМЕР_2, укладений 18 березня 2016 року та повернути вказаний автотранспортний засіб у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що на момент укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу, а саме 18 березня 2016 року, існував спір про поділ спільного майна подружжя. Стверджуючи про те, що відповідачі уклали між собою договір купівлі-продажу автомобіля лише з метою уникнення розподілу спільного майна, набутого за час шлюбу, позивачем не доведено, що між нею та ОСОБА_2, як до розірвання шлюбу, так і після його розірвання, існував спір щодо розподілу спільного майна, зокрема автомобіля який сторони намагались вирішити у позасудовому чи судовому порядку. Також є безпідставним твердження позивача про те, що після укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу ОСОБА_2 фактично залишився його власником, оскільки відчужив автомобіль своїй двоюрідній сестрі. Вказане може свідчити лише про те, що ОСОБА_2 міг продовжувати користуватись спірним автомобілем із дозволу власника, у той час як право власності на автомобіль перейшло до ОСОБА_3 . Факт користування ОСОБА_2 спірним автомобілем після укладення договору купівлі-продажу не суперечить положенням вказаного договору та не може бути доказом фіктивності правочину.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 Договір купівлі-продажу автотранспортного засобу марки Chevrolet Captiva, 2007 року випуску, колір - сірий (VIN НОМЕР_3 ), об`єм двигуна 3198 см. куб, державний номер НОМЕР_2, укладений 18 березня 2016 року за № 1985/01/1241/2016, визнано недійсним. Витребувано з володіння ОСОБА_3 та передати у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 автотранспортний засіб марки Chevrolet Captiva, 2007 року випуску, колір - сірий (VIN НОМЕР_3 ), об`єм двигуна 3198 см. куб, державний номер НОМЕР_2 .
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки автотранспортний засіб придбаний у період шлюбу ОСОБА_1 ; враховуючи, що ОСОБА_2 не надано доказів на спростування тверджень позивача про те, що вона не надавала згоди на відчуження автомобіля; враховуючи, що ОСОБА_2 не надано доказів, що на час відчуження транспортного засобу досягнуто з позивачем домовленості щодо поділу майна подружжя; приймаючи до уваги, що ОСОБА_3, яка була обізнана про конфлікт між подружжям ОСОБА_1, не могла не знати про те, що ОСОБА_2 не отримав на це згоди ОСОБА_1, щодо наявності такої згоди у позивача ОСОБА_3 не пересвідчилась, колегія дійшла висновку про недобросовісність намірів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при укладенні договору купівлі-продажу автотранспортного засобу, який підлягає визнанню недійсним.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У лютому 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що рішення про розірвання шлюбу набрало законної сили 15 березня 2016 року, а оспорюваний правочин укладений 18 березня 2016 року, тобто на третій день після розлучення подружжя, вказаний період часу є досить коротким для формування у ОСОБА_3 впевненості про відсутність між подружжям конфлікту щодо спільного майна, про наявність згоди позивача на відчуження автомобіля. Реєстрація автомобіля не визнана незаконною, такою що відбулася поза волею ОСОБА_1 . Таким чином, відсутні докази, що спірний автомобіль вибув із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Встановлені судами обставини
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 січня 1997 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження НОМЕР_4 , виданого відділом РАГС Виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська 18 січня 1997 року.
Рішенням Бабушкінськогорайонного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2016 року у справі № 200/25709/15-цза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 18 січня 1997 року в Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського юстиції, актовий запис за № 15, розірвано. Рішення набрало законної сили 15 березня 2016 року.
У період перебування у шлюбі, 23 березня 2015 року придбаний автомобіль Chevrole Captiva, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, об`єм двигуна 3198 см. куб, державний номерний знак НОМЕР_2, на підставі свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_6, виданого 23 травня 2015 року підрозділом МВС Центр 1203, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2
18 березня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу автотранспортного засобу марки Chevrolet Captiva, 2007 року випуску, за № 1985/01/1241/2016, за умовами якого ОСОБА_2 передав у власність покупця ОСОБА_3 вказаний автомобіль, а остання зобов`язалась його прийняти та сплатити обумовлену договором грошову суму.
Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 18 березня 2016 року НОМЕР_5, автомобіль марки Chevrolet Captiva, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, зареєстровано за ОСОБА_3 .
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).