Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 243/385/19ц
провадження № 61-6840св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Словʼянського міськрайонного суду Донецької області від 25 січня 2019 року у складі судді Гусинського М. О. та постанову Донецького апеляційного суду від 13 березня 2019 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Біляєвої О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви і рішень судів
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у Центрально-Міському районі м. Горлівки від гострої серцево-судинної недостатності, атеросклеротичного коронарокардіосклерозу помер ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила встановити факт смерті ОСОБА_2
Ухвалою Словʼянського міськрайонного суду Донецької області від 25 січня 2019 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є родичем померлого ОСОБА_2, не зазначені будь-які причини та обставини за якими саме ОСОБА_1 має право на звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 Права ОСОБА_1 не порушені, а тому у заявника ОСОБА_3 не має права вимоги за цими правовідносинами.
Постановою Донецького апеляційного суду від 13 березня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що представником заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не надано жодних доказів, які б підтверджували що ОСОБА_1 має родинні звʼязки з ОСОБА_2
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У квітні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Словʼянського міськрайонного суду Донецької області від 25 січня 2019 рокута постанову Донецького апеляційного суду від 13 березня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що право на звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, має особа, для якої підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів має значення з метою охорони її прав, свобод та інтересів або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. ОСОБА_1 не є родичем померлого ОСОБА_2, проте прийняття судом до уваги виключно положень абзацу 2 частини першої статті 317 ЦПК України (без взаємозвʼязку з іншими нормами права) унеможливлює реалізацію заявником своїх майнових прав, що є порушенням її конституційних прав. Крім того, ОСОБА_1 на підставі частини шостої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" яка передбачає, що державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житловоексплуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоровʼя, де настала смерть, та інших осіб, має право звертатися до суду із такою заявою.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини встановлені судами