1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


29 січня 2020 року

м. Київ


справа № 726/553/15-ц

провадження № 61-1724св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,


учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6,

третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Чернівецького апеляційного суду від 17 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.,

ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій


У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про виселення.


Позовна заява мотивована тим, що 05 червня 2006 року між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_8 укладений кредитний договір № Е/V06815, відповідно до умов якого останній отримав кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії у розмірі 100 000,00 доларів США строком до 03 червня 2011 року.


На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором

05 червня 2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_8 укладений договір іпотеки № Е/V06815-1, відповідно до якого, ОСОБА_8 передав в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 458,1 кв. м, житловою - 145,5 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .


Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 07 вересня 2011 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Звернуто стягнення на житловий будинок загальною площею 458,1 кв. м, який розташований за адресою:

АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ "ПриватБанк" із укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом із іншою особою-покупцем, із отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселено ОСОБА_8 , що проживає у будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, із зняттям із реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Чернівці.


Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 24 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_8, третя особа - ПАТ КБ "ПриватБанк", про поділ майна подружжя задоволено. Визнано право власності за ОСОБА_1 на Ѕ ідеальної частки житлового будинку з 6 кімнат із належними до нього надвірними спорудами, житловою площею 145,5 кв. м, загальною - 458,1 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_8 . Визнано право власності за ОСОБА_1 на Ѕ ідеальної частки земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий номер 7310136900:68:002:0152, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 15 лютого 2007 року серія ЯД № 122037, ОСОБА_8 .




Зазначає, що після прийняття рішення про звернення стягнення на житлове приміщення всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя звільнити житловий будинок протягом одного місяця, проте відповідачі добровільно висилятися відмовляються.


Крім того, вказує на те, що договором іпотеки, укладеним між банком та

ОСОБА_8 передбачено право іпотекодавця на реєстрацію інших осіб у предметі іпотеки лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії, проте банк такої згоди не надавав, а тому їхня реєстрація є порушенням умов договору, а зняття відповідачів із реєстрації є способом захисту.


Уточнивши позовні вимоги, ПАТ КБ "ПриватБанк" остаточно просило виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, які зареєстровані та проживають у житловому будинку АДРЕСА_1 . Виселити

ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, які зареєстровані та проживають у житловому будинку АДРЕСА_3 .


Заочним рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 28 жовтня 2015 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані у житловому будинку за адресою:

АДРЕСА_3 . Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які зареєстровані у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Рішення мотивоване тим, що наявність рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для виселення всіх мешканців.


Постановою Чернівецького апеляційного суду від 17 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Садгірського районного суду

м. Чернівці від 28 жовтня 2015 року скасовано. У задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.


Апеляційний суд мотивував своє рішенням тим, що будинок придбаний не за рахунок кредитних коштів, а тому відсутні підстави для виселення відповідачів із будинку без надання іншого постійного жилого приміщення.


Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги


У січні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 17 грудня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.


Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини другої статті 109

ЖК Української РСР постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду, а надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої ради віднесено до компетенції виконавчого комітету міської ради, проте суд апеляційної інстанції поклав зобов`язання надати інше жиле приміщення на позивача.


Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргуАТ КБ "ПриватБанк".


Позиція Верховного Суду


Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.


Встановлені судами обставини


................
Перейти до повного тексту