Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 204/6030/16-ц
провадження № 61-2771св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого Ступак О. В.
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Приватне науково-виробниче підприємство "ЮВІС технології",
відповідач - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін Станіслав Юрійович,
треті особи: Акціонерне товариство "Мегабанк", Приватне підприємство "Промгазкомплект",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 січня 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року Приватне науково-виробниче підприємство "ЮВІС технології" (далі - ПрНВП "ЮВІС технології") звернулося до суду з позовом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна С. Ю. (далі - приватний нотаріус Куксін С. Ю.), треті особи: Акціонерне товариство "Мегабанк" (далі - АТ "Мегабанк"), Приватне підприємство "Промгазкомплект" (далі - ПП "Промгазкомплект"), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що йому та на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25 вересня 2006 року належала на праві власності частина будівлі літ. АЕ-2 по АДРЕСА_1 .
06 березня 2013 року між ним та АТ "Мегабанк" укладено іпотечний договір, предметом якого є частина вказаної будівлі.
08 липня 2016 року приватним нотаріусом Куксіним С. Ю. прийнято рішення
№ 30385926 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, здійснено
державну реєстрацію права власності на частину будівлі літ. АЕ-2 по
АДРЕСА_1 за АТ "Мегабанк" та одночасно внесено відомості про припинення права власності ПрНВП "ЮВІС технології"на вказану частину будівлі.
Посилаючись на те, що реєстрація права власності на спірне нерухоме майно здійснена приватним нотаріусом Куксіним С. Ю. за відсутності договору про задоволення вимог іпотекодержателя, та з порушенням вимог Закону України "Про іпотеку" щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки позивач не отримував письмової вимоги про усунення порушень та відсутності документу, що підтверджує сплив тридцятиденного строку з моменту її одержання, ПрНВП "ЮВІС технології" просило визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Куксіна С. Ю. від 08 липня 2016 року
№ 30385926 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким здійснено державну реєстрацію права власності на частину будівлі літ. АЕ-2 по
АДРЕСА_1 за АТ "Мегабанк", номер запису про право власності 15320031.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 01 серпня 2018 року, провадження у справі за позовом ПрНВП "ЮВІС технології" закрито.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки позов подано до приватного нотаріуса Куксіна С. Ю., як державного реєстратора - суб`єкта владних повноважень, який відповідно до закону реалізовує владні управлінські функції, такий спір носить публічно-правовий характер, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 02 січня 2019 року апеляційну скаргу ПрНВП "ЮВІС технології" задоволено, ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня
2018 року про закриття провадження у справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. У справі, що переглядається, спірні правовідносини виникли між учасниками справи (між позивачем та третьою особою АТ "Мегабанк") у зв`язку з невиконанням позивачем договірних зобов`язань і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки, що свідчить про наявність спору про право, а отже зазначена справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
АТ "Мегабанк", у якій заявник, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що звертаючись із зазначеним позовом до суду, позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Куксіна С. Ю. від 08 липня 2016 року
№ 30385926 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким здійснено державну реєстрацію права власності на частину будівлі під літерою АЕ-2, загальною площею 2898,8 кв. м, розташованої за адресою:
АДРЕСА_1 , за ПАТ "Мегабанк", правонаступником якого є АТ "Мегабанк". Апеляційний суд не звернув увагу, що при вчиненні зазначених реєстраційних дій нотаріус діяв, як суб`єкт владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки відповідно до змісту частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладені функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Спір у справі стосується проведення державної реєстрації права власності, що виник внаслідок виконання приватним нотаріусом владних управлінських функцій, а тому має публічно правовий характер та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 826/9928/15 та від 11 квітня 2018 року у справі № 910/8424/17. Посилання апеляційного суду на те, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачем та третьою особою - АТ "Мегабанк") вказує на те, що зазначений спір не відповідає суб`єктному складу учасників цивільного процесуального судочинства, оскільки спори між двома юридичними особами розглядаються виключно в порядку господарського процесуального судочинства.
Узагальнені вимоги та доводи відзиву на касаційну скаргу
У березні 2019 року до Верховного Суду від ПрНВП "Ювіс технології" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому воно зазначало, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року справу повернуто на розгляд колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга АТ "Мегабанк" не підлягає задоволенню з таких підстав.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Цей інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя.