Постанова
Іменем України
27 січня 2020 року
м. Київ
справа № 640/15305/15-ц
провадження № 61-19009св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Харківського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Бурлака І. В., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 07 травня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 23 900 доларів США, який останній зобов`язався повернути у повному обсязі не пізніше 07 травня 2015 року, здійснюючи повернення кредиту та сплату відсотків ануїтетними платежами в розмірі 435 доларів США.
07 травня 2008 року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договори поруки, згідно умов яких поручителі зобов`язувалися перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань за кредитом у тому ж обсязі, що і позичальник.
20 лютого 2009 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору від 07 травня 2008 року, згідно з умовами якого продовжено строк користування кредитом по 07 травня 2017 року та змінено розмір повернення кредиту та сплату відсотків ануїтетними платежами з 435 доларів США на 385 доларів США.
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого ПАТ "УкрСиббанк" передав ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, зокрема і кредитним договором, укладеним між банком та ОСОБА_1 та договорами поруки до цього договору.
ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконував, з 2011 року взагалі перестав повертати кредитні кошти, станом на 28 липня 2015 року виникла заборгованість, яка у добровільному порядку погашена не була.
Позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі 1 016 235,96 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2015 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 20 лютого 2009 року у сумі 1 016 235,96 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні підстави, передбачені статтями 526, 554 ЦК України для солідарного стягнення із відповідачів заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Рішення суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості апеляційним судом не переглядалося.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 16 лютого 2016 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2015 року, в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову у цій частині. У іншій частині рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2015 року залишено без змін.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 16 лютого 2016 року залишено без змін постановою Верховного Суду від 21 березня 2019 року.
Суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився і суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог щодо солідарного стягнення кредитної заборгованості із поручителів та відмовляючи у цій частині позову, дійшов висновку, що оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення поручителів про укладення між банком і позичальником додаткової угоди від 20 лютого 2009 року зі збільшенням періоду кредитування та надання ними згоди на такі зміни, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3
24 липня 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2015 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2015 року в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відбулось збільшення періоду кредитування без погодження із поручителем та призвело до збільшення обсягу зобов`язань, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 640/15305/15-ц, витребувано її з Київського районного суду м. Харкова.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2019 року ПАТ "Дельта Банк" подало касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що додатковою угодою від 20 лютого 2009 року до кредитного договору продовжено строк користування кредитом на два роки, до 07 травня 2017 року, розмір ануїтетного платежу було пропорційно зменшено до розміру 385 доларів США. Апеляційним судом не враховано, що в даному випадку не підлягає застосуванню положення частини першої статті 559 ЦК України.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2019 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити в силі оскаржувану постанову апеляційного суду. Указував, що наявне рішення апеляційного суду Харківської області від 16 лютого 2016 року, яке набрало законної сили, ухвалено у цій справі із ідентичних підстав, факти наведені в ньому доведені.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 07 травня 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 23 900 доларів США, що дорівнює еквіваленту 120 695 грн, який боржник зобов`язався повернути у повному обсязі не пізніше 07 травня 2015 року, здійснюючи повернення кредиту та сплату відсотків ануїтетними платежами в розмірі 435 доларів США.
Відповідно до договору кредиту ануїтетний платіж - це сума грошових коштів, що складається з строкових процентів і строкової суми основного боргу і підлягає сплаті на умовах і в строк, встановлені цим договором.
07 травня 2008 року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були укладені окремі з кожним договори поруки, згідно умов яких поручителі зобов`язувалися перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань за кредитом у тому ж обсязі, що і позичальник.