Постанова
Іменем України
27 січня 2020 року
м. Київ
справа № 332/3116/18
провадження № 61-15476св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа- приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Куропятнікова Тетяна Михайлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 02 липня 2019 року в складі колегії суддів: Полякова О. З., Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Куропятнікова Т. М. про визнання права власності в порядку спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що вона є дружиною ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від шлюбу вони мають повнолітню доньку - ОСОБА_4, 1994 року народження.
За життя чоловік недобудував будівлю (кафе) загальною площею - 233,9 кв. м. Будівництво кафе було почато на підставі робочого проекту, затвердженого у відповідності до діючого законодавства України та за наявності всієї дозвільної документації. Недобудоване кафе розташоване на земельній ділянці площею 0,0297 га по АДРЕСА_1 відповідно до договору № 2842/у про умови використання земельної ділянки, наданої в тимчасове користування на умовах оренди від 30 квітня 1999 року, укладеного між спадкодавцем та Запорізькою міською радою.
Згідно довідки орендного підприємства "Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації" від 18 грудня 2008 року № 1265, для розташування та функціонування вказаного кафе узгоджена поштова адреса: АДРЕСА_1 .
За життя чоловік позивача не встиг добудувати та провести державну реєстрацію недобудованого майна у встановленому законом порядку.
На теперішній час відповідач по справі претендує на 1/2 частини будівельних матеріалів недобудованого кафе спадкодавцем, хоча із заявою про відкриття спадщини у встановлений строк не зверталася.
ОСОБА_1 вважає, що будівельні матеріали, які були використані для будівництва кафе, належали на праві власності за життя її чоловікові ОСОБА_3, тому вона була змушена звернутись, як спадкоємець першої черги до суду із позовом для захисту своїх майнових та соціальних прав на отримання спадкового майна померлого.
З урахуванням уточнень, просила визнати за нею право власності на будівельні матеріали, які були використані для будівництва кафе, розташованого по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2018 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали, які були використані для будівництва кафе, розташованого по АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті чоловіка - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки вона своєчасно в установлений законом строк звернулась із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, тобто вона прийняла спадщину.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 липня 2019 року заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2018 року змінено, виключено з мотивувальної частини судового рішення абзац: "Із робочого проекту, затвердженого у встановленому законом порядку, вбачається, що померлий ОСОБА_3 за життя на законних підставах розпочав будівництво кафе за адресою: АДРЕСА_1 ."
В іншій частині рішення суду - залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що предметом спору не було встановлення факту законності будування зазначеної будівлі, суд в порушення статті 13 ЦПК України фактично вийшов за межі позовних вимог та установив обставини законності будівництва кафе.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 332/3116/18, витребувано її з Заводського районного суду м. Запоріжжя.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 за життя на законних підставах (на підставі робочого проекту затвердженого відповідно до законодавства України) розпочав будівництво кафе.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2019 року прокуратура Запорізької області подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційного суду залишити без змін. Указувала, що питання правового статусу та законності будівництва кафе по АДРЕСА_1 неодноразово було предметом судових спорів, оскільки спірна земельна ділянка на якій розташоване кафе відводилась ОСОБА_3 у 1999 році для розміщення тимчасової споруд (кіоску) строком до 30 жовтня 2000 року, а не для будівництва капітальної споруди.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30 жовтня 1997 року № 575/62 земельну ділянку площею 0,0221 га передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 в тимчасове користування на умовах оренди, строком на 3 роки для функціонування кіоску АДРЕСА_2 . Рішенням виконкому Запорізької міської ради від 27 серпня 1998 року №48265 були внесені зміни в частині площі земельної ділянки та її конфігурації, після прийняття якого площа складала 0,0300 га.