Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 405/4780/15-ц
провадження № 61-45092св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державне підприємство "Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда у складі судді Шевченко І. М.
від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області у складі колегії суддів: Авраменко Т. М., Суровицької Л. В.,
Черненка В. В., від 06 вересня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до державного підприємства "Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі -
ДП "Кіровоградстандартметрологія", підприємство) про скасування догани та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що з червня 2010 року вона працює на посаді головного бухгалтера ДП "Кіровоградстандартметрологія". Наказом підприємства від 10 червня 2015 року їй оголошено догану з підстав того, що вона не забезпечує контроль термінів дебіторської заборгованості, а саме стосовно дебіторської заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на загальну суму 1 500 000 грн, зокрема, станом на 10 червня 2015 року нею не вжито заходів щодо здійснення контролю за вищезазначеною заборгованістю та відповідним поверненням грошових коштів підприємству. Вказувала, що за час роботи вона не мала жодних зауважень та дисциплінарних стягнень, але з приходом директора ОСОБА_3 між ними виник виробничий конфлікт через її принципову позицію щодо необхідності суворого дотримання вимог чинного законодавства в частині ведення бухгалтерського обліку. Зазначала, що її незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки відповідач не видавав розпоряджень чи наказів щодо вчинення нею вищезазначених дій. Крім того, дебіторська заборгованість виникла з 25 березня 2015 року, однак догана винесена майже через три місяці, що свідчить про те, що роботодавець вчасно не застосував щодо неї дисциплінарне стягнення. Зазначала, що грошові кошти підприємства, що знаходяться на рахунку в банку, який ліквідується, визнаються дебіторською заборгованістю за наявності документально підтверджених вимог до банку щодо його майнових зобов`язань, сума якого відображається за кредитом рахунку
31 "Рахунки в банках" і дебетом рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами". Саме документально підтверджених вимог підприємства до банку щодо його зобов`язань з повернення вкладних коштів у неї не було починаючи з 25 березня 2015 року і до винесення оскаржуваного наказу і саме юрисконсульт підприємства повинен вживати заходів щодо повернення вкладних коштів від банку.
Посилаючись на вищевикладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати наказ від 10 червня
2015 року про оголошення їй догани, скасувати пункт 17 наказу від 01 липня 2015 року та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй неправомірно позбавлену премію за фактично відпрацьований час в червні 2015 року, стягнути з відповідача на її користь у відшкодування завданої моральної шкоди 6 000 грн.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 травня
2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що оскільки контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів та збереженням власності підприємства, а також відповідальність за достовірність складання фінансової звітності, відповідно до посадової інструкції, покладено на головного бухгалтера ОСОБА_1 ., то притягнення її до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушень вимог чинного законодавства про працю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суди в обґрунтування своїх рішень поклали хибні твердження відповідача, викладені в його письмових поясненнях, не врахували пояснення та докази, надані нею, тим самим неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, визнали встановленими обставини, які не були доведеними відповідачем і які мають значення для справи та дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для скасування догани і задоволення позову. Висновок експерта Ляшенко О. А., який покладено в основу судового рішення, є необґрунтованим та помилковим, оскільки експерт змінила питання, яке було винесене судом на вирішення експертизи. Вказує, що юрист підприємства повинен контролювати договори з банком, а не покладатися на головного бухгалтера. Крім того, у період з 25 березня по 10 червня 2015 року відповідач неодноразово звертався до банку із вимогою про повернення вкладу, тобто відповідачу було відомо про наявність дебіторської заборгованості, а не відображення нею цієї заборгованості у звіті, як дебіторської, жодним чином не вплинуло на неповернення вкладів зі сторони банку.
Відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року від ДП "Кіровоградстандартметрологія" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство посилається не необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 03 червня 2010 року ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера ДП "Кіровоградстандартметрологія", яке відповідно до Статуту є державним комерційним підприємством.
Наказом директора підприємства від 10 червня 2015 року головному бухгалтеру ОСОБА_1 оголошено догану за неналежний контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та збереження власності підприємства, а також незабезпечення контролю термінів дебіторської заборгованості на суму 1 500 000 грн, яка утворилася за договором банківського вкладу "Класичний", укладеного 13 січня
2014 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та
ДП "Кіровоградстандартметрологія". Підставою для оголошення догани стала доповідна записка юрисконсульта підприємства від 10 червня
2015 року про виникнення 26 березня 2015 року дебіторської заборгованості на суму 1 500 000 грн та відсутність контролю головного бухгалтера за цією заборгованістю.
Після закінчення 25 березня 2015 року строків розміщення вкладних траншів банк грошові кошти відповідачу в сумі 1 000 000 грн та 500 000 грн не повернув, тому утворилась дебіторська заборгованість на загальну суму
1 500 000 грн. У бухгалтерському звіті підприємства станом на 31 березня 2015 року неповернуті банком вклади обраховувались як кошти підприємства розміщені на депозитному рахунку, а не як дебіторська заборгованість (а. с. 87 т. 1).
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 20 грудня
2016 року неповернення банком коштів з депозитного рахунку в передбачений договором строку є підставою для відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності (в балансі станом на 31 березня 2015 року) ДП "Кіровоградстандартметрологія" дебіторської заборгованості у сумі 1 500 000 грн (а. с. 115-119 т. 2).
Позиція Верховного Суду
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін слід відмовити, оскільки касаційний суд не знаходить для цього підстав і потреби у дачі пояснень немає.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.