Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 202/92/17
провадження № 61-6086св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи за первісним позовом:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк",
учасники справи за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2017 року у складі судді Зосименко С. Г. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст заяви
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про поворот виконання заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року.
Заяву обґрунтовано тим, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 рокупозов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 13 вересня 2007 року звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки Honda Jazz, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем. Вказане рішення набуло законної сили та 13 березня 2012 року видано виконавчий лист. ПАТ КБ "ПриватБанк" до виконавчої служби з указаним виконавчим листом не зверталося. Вказаний автомобіль у лютому 2013 року силою було відібрано у ОСОБА_1 невідомими їй особами, у зв`язку з чим відкрито кримінальне провадження, а згодом його було реалізовано.
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпро від 12 травня 2016 року заяву ОСОБА_1 задоволено, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року скасовано та справу призначено до розгляду в загальному порядку.
При новому розгляді справи рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2016 року в задоволені позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави відмовлено. Провадження у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк" про стягнення заборгованості закрито. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Посилаючись на вищевикладене, та у зв`язку з тим, що при постановленні рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" про звернення стягнення на предмет застави, місцевим судом питання про поворот виконання судового рішення не розглядалось, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ПАТ КБ "ПриватБанк" в рахунок повороту виконання рішення суду повернути їй легковий автомобіль Honda Jazz, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1, оскільки спірний автомобіль було реалізовано банком на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2012 року, яке набрало законної сили.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні заяви.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ОСОБА_1 , не погоджуючись із указаною постановою апеляційного суду, звернулось із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередній інстанцій формально підійшли до розгляду даної справи, оскільки не звернули уваги на те, що саме на виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року, а не рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2012 року, були вчинені дії щодо реалізації спірного автомобіля, оскільки рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська такі повноваження банку не надавалися.
Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
02 лютого 2018 року касаційне провадження № 6086св18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк", ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, стягнення сплаченої за автомобіль суми та відшкодування моральної шкоди передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі ти витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Ухвалою Верховного суду від 13 січня 2020 року вищевказану справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.