Постанова
Іменем України
20 січня 2020 року
м. Київ
справа № 346/595/19
провадження № 61-16513св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Коломийської місцевої прокуратури в інтересах держави,
відповідачі: Нижньовербізька сільска рада об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Ясеновенко Л. В., Пнівчук О. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У лютому 2019 року перший заступник керівника Коломийської місцевої прокуратури, діючи в інтересах держави, звернувся до суду з позовом до Нижньовербізької сільської ради об`єднаної територіальної громади (далі - Нижньовербізька сільська рада ОТГ), ОСОБА_1 та просив скасувати рішення Нижньовербізької сільської ради № 819-19/2008 від 26 грудня 2008 року про затвердження технічної документації зі складанням державного акта на право власності на землю; визнати недійсними державні акти на право приватної власності від 18 травня 2009 року: серії ЯЖ № 856537 на земельну ділянку площею 0,0710 га, (кадастровий номер 2623284801:02:001:0058), серії ЯЖ № 856538 на земельну ділянку площею 0,6859 га (кадастровий номер 2623284801:01:001:0334), серії ЯЖ № 856539 на земельну ділянку площею 0,5185 га (кадастровий номер 2623284801:01:001:0333), серії ЯЖ № 856540 на земельну ділянку площею 0,3700 га (кадастровий номер2623284801:01:001:0332), серії ЯЖ № 856541 на земельну ділянку площею 0,2564 га (кадастровий номер 2623284801:01:001:0331), видані ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельні ділянки площами 0,071 га, 0,6859 га, 0,5185 га, 0,3700 га, 0,2564 га, з чужого незаконного володіння у землі запасу Нижньовербізької сільської ради ОТГ.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2019 року позов першого заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури в інтересах держави залишено без розгляду.
Суд першої інстанції виходив з того, що прокурор при зверненні до суду з позовом не навів виключних обставин, визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" на представництво інтересів Нижньовербізької сільської ради ОТГ, не сплатив судовий збір.
Оскільки позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 ЦПК України, не було сплачено судовий збір, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, заступник керівника Коломийської місцевої прокуратури оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, постановляє не пізніше наступного дня ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Суд першої інстанції встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених статтями 175, 177 ЦПК України не виконав вимоги частини одинадцятої статті 187 ЦПК України, не постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, відтак порушення судом норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року і залишити в силі ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у разі відсутності такого органу.
У цій справі прокурор всупереч вимогам частини четвертої статті 56 ЦПК України не обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, не надав докази наявності повноважень на представництво держави, тому правильним є висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі статті 257 ЦПК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
30 вересня 2019 року справа № 346/595/19 надійшла до Верховного Суду.
Перший заступник прокурора Івано-Франківської області направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.