Постанова
Іменем України
20 січня 2020 року
м. Київ
справа № 296/3885/19
провадження № 61-15513св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 10 травня 2019 рокуу складі судді Сингаївського О. П. та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 липня 2019 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Павицької Т. М., Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та просив визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні йому в оренду на 49 років земельної ділянки для сінокосіння;зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області передати йому в оренду терміном на 49 років для сінокосіння земельну ділянку, кадастровий номер 1822385200:19:000:0163, площею 17, 6575 га, що розташована на території Коростенського району Житомирської області.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що у січні 2019 року він звернувся до відповідача із клопотанням про передачу йому в оренду терміном на 49 років для сінокосіння вищевказану земельну ділянку, однак отримав відмову. Підставою відмови стала відсутність у відповідача проекту землеустрою, а також порушення порядку оформлення права оренди, передбаченого статтями 34, 123, 124, 134 ЗК України, статтею 50 Закону України "Про землеустрій". Вважає таку відмову відповідача протиправною, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 10 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 24 липня 2019 року, відмовлено у відкритті провадження у вказаній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходили з того, що правовідносини, які виникли між сторонами, є адміністративно-правовими, а тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 10 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 липня 2019 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно визначили характер спірних правовідносин та дійшли помилкового висновку про те, що справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки земельна ділянка є об`єктом цивільних прав на неї і даний спір має приватноправовий характер, а тому в силу положень статті 19 ЦПК України повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
15 жовтня 2019 року справа № 296/3885/18 надійшла до Верховного Суду
21 жовтня 2019 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Олефіра О. Ю. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У розумінні пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За правилами статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Визначальною ознакою справи, яка має розглядатись у порядку адміністративної юрисдикції, є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.