Постанова
Іменем України
20 січня 2020 року
м. Київ
справа № 753/12741/17
провадження № 61-15806св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Кулікової С. В., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати неправомірним та таким, що порушує його права як спадкоємця після смерті батька ОСОБА_5 застосування до теперішнього часу відповідачами арешту на нерухоме майно, що зареєстровано за ОСОБА_5 ; припинити неправомірне обмеження відповідачами прав ОСОБА_1 як спадкоємця майна ОСОБА_5 шляхом зняття, накладеного ухвалою Дарницького районного суду м. Києва 19 лютого 2014 року, арешту з 40/100 частин садового будинку, що належать ОСОБА_5 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у жовтні 2013 року відповідачі звернулися до суду з позовом до нього та його батька ОСОБА_5 про зобов`язання не чинити перешкоди у користуванні майном, визнання права сервітуту, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року були вжиті заходи забезпечення вказаного позову, а саме накладено арешт на майно, яке належить йому та його батьку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько ОСОБА_5 помер. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2015 року провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 закрито у зв`язку із відмовою цих осіб від своїх вимог до ОСОБА_5 .
Однак, незважаючи на відмову від позовних вимог до ОСОБА_5, відповідачі продовжують безпідставно застосувати арешт щодо майна його батька, ухиляються від зняття цього арешту, чим порушують його права, як спадкоємця після смерті батька, щодо розпорядження цим майном.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 травня 2019 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд першої інстанції вважав, що за наявності визначеної законодавцем процедури вирішення процесуального питання, у даному випадку - скасування заходів забезпечення позову, його вирішення не може бути предметом спору в порядку позовного провадження.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 травня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду в іншому складі суду.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що закриваючи провадження у справі суд першої інстанції не врахував, що позивач звернувся з позовними вимогами не як учасник справи, в межах якої було вжито заходи забезпечення позову у вигляді арешту, а як спадкоємець частини нерухомого майна, яке належало його померлому батьку ОСОБА_5, а тому дійшов до передчасного висновку, що позивач не має права звертатися з даним позовом до суду.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року та залишити в силі ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 травня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі апеляційний суд не взяв до уваги його доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, не відобразив їх в оскаржуваній постанові, чим порушив норми процесуального права.
Вважає, що висновок апеляційного суду про наявність у позивача підстав для звернення з цим позовом до суду є помилковим, оскільки доказів про прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_1 матеріали справи не містять, а отже відсутні підстави стверджувати, що майно померлого ОСОБА_5, на яке накладено арешт, належить позивачу.
При цьому вважає, що ОСОБА_1, який є відповідачем у справі, в межах якої накладено арешт на майно його батька, не позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням про скасування цього арешту в порядку, передбаченому статтею 158 ЦПК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
19 вересня 2019 року справа № 753/12741/17 надійшла до Верховного Суду.
06 вересня 2019 року заявник ОСОБА_2 подав до касаційного суду заяву щодо обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а 03 жовтня 2019 року звернувся з доповненнями до цієї заяви, проте суд касаційної інстанції не враховує їх при перегляді даної справи, оскільки такі надійшли після закінчення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з чим вважає за необхідне залишити їх без розгляду.
04 жовтня 2019 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2019 року без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Встановлено, що в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала справа № 753/17184/13-цза позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про зобов`язання не чинити перешкод у користуванні майном, визнання права сервітуту, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року у вказаній справі було вжито заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту, зокрема на 40/100 частин будинку АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_5 .