Постанова
Іменем України
20 січня 2020 року
м. Київ
справа № 753/18395/17
провадження № 61-8336св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
особа, дії якої оскаржуються - головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Фесун Олена Миколаївна,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на а ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року у складі судді Шахової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Міжрайонний ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області) Фесун О . М. і просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця щодо повернення виконавчого листа № 753/10398/15 від 15 серпня 2017 року та зобов`язати його відкрити виконавче провадження з примусового виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року у цивільній справі № 753/10398/15 в частині стягнення з ОСОБА_2 на його користь 2 367, 30 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Суд першої інстанції виходив з того, що заявник у встановлений строк не виконав вимоги ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року про залишення скарги без руху.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року визнано неподаною та повернуто.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою від 01 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху для усунення її недоліків, а саме сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Проте ОСОБА_1 вимоги ухвали не виконав, судовий збір у розмірі 320 грн не сплатив.
Подана ним заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки з урахуванням доходу заявника за II та III квартал 2017 року розмір судового збору у розмірі 320 грн є помірним у співвідношенні з отриманим доходом.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.
В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що вказана справа стосується його права на справедливий суд в частині контролю за безумовним та повним виконанням рішення суду, яке набрало законної сили, відтак рішення суду про повернення апеляційної скарги призводить до обмеження у доступі до правосуддя.
Його дохід за I-III квартал попереднього календарного року становить 30 975, 00 грн, на його утриманні перебуває дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, та двоє дітей, 2007 та 2013 року народження. Прожитковий мінімум для його родини складає 6 878, 00 грн на місяць, що більше, ніж у 2 рази перевищує їх щомісячний сукупний дохід. Відтак висновок апеляційного суду про помірність розміру судового збору за подання апеляційної скарги є помилковим.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
25 червня 2019 року справа № 753/18395/17 надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України 2004 року, чинного на час звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.