ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2020 року
Київ
справа №814/5171/13-а
адміністративне провадження №К/9901/27502/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 (суддя Лісовська Н.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2015 (судді: Димерлій О.О. (головуючий), Романішин В.Л., Єщенко О.В.) у справі №814/5171/13-а за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Едем" до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне сільськогосподарське підприємство "Едем" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
- № 0001362201 від 27.11.2013, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 107 986,25 грн, з яких 86 389,00 грн - основний платіж та 21 597,25 грн - штрафні санкції;
- № 0011111703 від 29.11.2013, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 510,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані хибністю висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем ПДВ в листопаді 2011 року та грудні 2012, а також не включення до податкових розрахунків сум доходів, нарахованих (отриманих) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку сум доходів, виплачених підприємством фізичним особам-підприємцям за договорами купівлі-продажу товарів та отриманих послуг за 1, 2, 3, 4 квартали 2011 року, 2, 3,4 квартали 2012 року, 1, 2, 3 квартали 2013 року. Вказані висновки контролюючого органу базуються виключно на припущеннях та непідтверджені належними доказами. Підприємство зазначає, що є суб`єктом зі спеціальним режимом оподаткування, а відтак, згідно вимог Податкового кодексу України суми ПДВ, нараховані ним на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства, крім того Підприємство також не є і податковим агентом фізичних осіб-підприємців, з яким були укладені господарські договори, а відтак не має обов`язку, визначеного п. 51.1. ст. 51 Податкового кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2015, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення скасовано.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що критеріями для віднесення товарів до сільськогосподарських для цілей застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ є належність цих товарів до певної товарної групи, а також створення цих товарів у процесі діяльності, визначеної пунктом 209.17 статті 209 Податкового кодексу України (які також визначаються за відповідними групами класифікатора видів економічної діяльності), а тому відсутні підстави для визначення особі податкових зобов`язань з ПДВ за правилами загального режиму в разі, якщо такою особою дотримано питому вагу сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації. Щодо застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 510,00 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 29.11.2013 № 0011111703, то суди виходили з того, що фізична особа-підприємець самостійно розраховує та сплачує суми податку та подає відповідну декларацію, а тому по господарським правовідносинам з фізичними особами-підприємцями позивач не є податковим агентом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2014, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Підприємства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПСП "Едем" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.06.2013, про що складено акт від 08.11.2013 № 72-2201/31081509, яким встановлено порушення позивачем вимог: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 209.2, п.209.7 ст. 209 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Підприємством ПДВ на загальну суму 86 389,00 грн; п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України, що полягало у не включенні до податкових розрахунків сум доходів, нарахованих (отриманих) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку сум доходів, виплачених підприємством фізичним особам-підприємцям за договорами купівлі-продажу товарів та отриманих послуг за 1, 2, 3, 4 квартали 2011 року, 2, 3,4 квартали 2012 року, 1, 2, 3 квартали 2013 року.
Висновки контролюючого органу в частині заниження позивачем ПДВ вмотивовано тим, що контролюючим органом були отримані пояснення керівників ФГ "Олена" та ФГ "Ятрань", що Підприємство здійснює обробку та збирає врожай із земельних ділянок, що знаходяться у їх використанні, без оформлення договору оренди чи інших договорів, а в якості розрахунку за фактичне користування земельною ділянкою позивач віддає вказаним господарюючим суб`єктам 20% від зібраного врожаю. Таким чином, контролюючий орган вважає встановлений факт реалізації ПСП "Едем" сільськогосподарської продукції не власного виробництва, а відповідно реалізована сільськогосподарська продукція, вирощена на таких земельних ділянках, а також послуги по обробці таких земельних ділянок мають оподатковуватись ПДВ на загальних підставах.
За результатами перевірки контролюючий орган прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач наводить норми матеріального права та вказує на їх неправильне застосування судами, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо порушення вимог статті 209 Податкового кодексу України, так як фахівцями контролюючого органу встановлено факт реалізації ПСП "Едем" сільськогосподарської продукції не власного виробництва, оскільки така продукція була вирощена на земельних ділянках, які не перебувають у власності та користуванні позивача, а отже операції з реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на таких земельних ділянках, а також послуги по обробці таких земельних ділянок, мають оподатковуються ПДВ на загальних підставах.
9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу контролюючого органу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
10.1. Пункт 51.1 статті 51.
Податковий агент зобов`язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.
10.2. Підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
10.3. Пункт 177.5 статті 177.
Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
10.4. Пункти 209.1-209.3 статті 209.
Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
10.5. Пункт 209.6 статті 209.
Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
10.6. Пункт 209.7 статті 209.
Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб`єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.