ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2020 року
Київ
справа №819/2172/17
адміністративне провадження №К/9901/52527/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу №819/2127/17
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 до Кременецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року (постановлену у складі головуючого судді: Шинкар Т.І., суддів: Глушка І.В., Ільчишин Н.В.)
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 звернулися до суду із позовом до Кременецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, в якому просили:
- визнати протиправною відмову Кременецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області у видачі ОСОБА_1 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України, у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503 - XII;
- зобов`язати Кременецький районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області оформити та видати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорт громадянина України, у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503 - XII, без передачі будь - яких даних про дитину і про її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків рук, без використання будь - яких засобів ЄДДР.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано дії Кременецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області щодо нерозгляду заяви неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 13 жовтня 2017 року та його законних представників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про видачу ОСОБА_1 бланка паспорта у вигляді паспортної книжечки з проставленням відмітки реєстрації місця проживання та проведенням реєстрації громадянства України неправомірними.
Зобов`язано Кременецький районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області розглянути заяву неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 13 жовтня 2017 року та його законних представників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про видачу ОСОБА_1 бланка паспорта у вигляді паспортної книжечки з проставленням відмітки реєстрації місця проживання та проведенням реєстрації громадянства України, відповідно до Положення про паспорт громадянина України.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили про те, що на письмову заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 13.10.2017 Кременецьким районним сектором УДМС України в Тернопільській області було надано відповідь від 02.11.2017 №3631 про те, що згідно чинного законодавства України особи, що досягли 14-річного віку, зобов`язані оформити паспорт громадянина України у формі картки, яка містить безконтактний електронний носій, при цьому, вказана процедура оформлення паспорта не вимагає надання батьками заявника або законними представниками відповідного дозволу.
Рішення судів про часткове задоволення позовних вимог мотивовані тим, що подану позивачами заяву відповідачем не було вирішено по суті заявлених вимог, не роз`яснено про необхідність звернення із заявою відповідної форми, не вказано підстави відмови у видачі паспорта у формі книжечки, а надано відповідь згідно з положеннями Закону України "Про звернення громадян",
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Управлінням Державної міграційної служби України в Тернопільській області подано касаційну скаргу.
5. Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати зазначене судове рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постанову суду апеляційної інстанції в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанції не надано належну оцінку тому факту, що на час виникнення спірних правовідносин заява про оформлення паспорта громадянина України мала законодавчо встановлену форму заяви-анкети, сформованої засобами Реєстру із отриманням біометричних даних, параметрів особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифровані підпис особи, відбитки пальців рук (за згодою особи), сканування доданих заявником документів), отже, подана позивачами заява в інтересах неповнолітньої особи не відповідає наведеним вимогам форми заяви-анкети і є письмовим зверненням та підлягає розгляду в порядку Закону України "Про звернення громадян". Заявники, на думку відповідача, неправомірно посилались на положення постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII "Про затвердження Положення про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" (далі - Положення №2503-XII) як на підставу для отримання паспорту у формі книжечки, оскільки вказане Положення хоча і є чинним, але було прийнято на виконання вимог статті 5 Закону України "Про громадянство України" від 08 жовтня 1991 року №1636-XII, який втратив чинність. Отже, відповідач діяв у межах та у спосіб, визначених чинним законодавством України і оскаржуваний лист-відповідь є законним та обґрунтованим.
IV. Позиція інших учасників справи
7. Позивачі не скористалися своїм процесуальним правом та не подали заперечення на касаційну скаргу.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
8. Ухвалою Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах від 11 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року.
9. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 06 червня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючий суддя), Радишевська О.Р., Уханенко С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 06 червня 2019 року №637/0/78-19.
10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 16 серпня 2019 року касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області прийнято до провадження.
11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 29 січня 2020 року дану справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 31 січня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 13.10.2017 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Кременецького районного відділу ДМС України в Тернопільській області подано заяву щодо видачі неповнолітньому ОСОБА_1 паспорта громадянина України у вигляді паспорта книжечки, обґрунтовану тим, що на підставі положень Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII "Про затвердження положення про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" вказана форма паспорта є нескасованою та діючою, водночас, отримання картки пластикового типу ID-1 є правом, а не зобов`язанням особи, отже, вимога щодо отримання паспорта у формі книжечки є законною. До заяви додано дві фотокартки та копію свідоцтва про народження неповнолітнього ОСОБА_1 .
13. За результатами розгляду вказаної заяви Кременецьким районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області надано відповідь від 02.11.2017 №3631 про те, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" (далі - Порядок) з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №745, прийом документів для оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки припинено з 01 листопада 2016 року. Крім того, відповідач наголошував на тому, що згідно із Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу та її спеціальний статус" та вказаним Порядком особи, які досягли 14-річного віку, зобов`язані оформити паспорт у формі пластикової картки типу ID-1з безконтактним електронним носієм, дозвіл батьків (законних представників) на оформлення паспорта законодавчими актами не передбачено. При цьому зазначено, що заявник має право оскаржити дане рішення відповідно до статей 16, 17 Закону України "Про звернення громадян".
14. Зазначені обставини послугували підставою для звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 до суду із позовом за захистом порушених, на їхню думку, прав та інтересів.
VIІ. Джерела права й акти їхнього застосування
15. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
16. Конституція України від 28 червня 1996 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року №5492-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №5492-VI).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України (підпункт "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI).