ПОСТАНОВА
Іменем України
30 січня 2020 року
Київ
справа №816/2042/18
адміністративне провадження №К/9901/66166/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року (головуючий суддя - Супрун Є.Б.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року (у складі головуючого судді - Спаскіна О.А., суддів: Перцової Т.С., Жигилія С.П.)
у справі № 816/2042/18
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ( далі - Управління)
про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними дії Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, що полягали у збиранні та використання інформації відносно нього за листами від 10 травня 2018 року за вих. №2431/39/115/03-2017 до Глобинської районної державної адміністрації, від 4 липня 2017 року до ФОП ОСОБА_2 та від 24 липня 2017 року до Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що дії відповідача щодо збирання відносно нього інформації поза межами конкретних кримінальних чи адміністративних проваджень є протиправними, оскільки уповноваженим на це органом є лише Національне агентство з питань запобігання корупції. Вказує на відсутність нормативно-правових актів загальнообов`язкового характеру, які б наділяли Національну поліцію України або її підрозділи повноваженнями щодо здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань запобігання корупції, проведення відповідних перевірок.
3. Відповідачі позов не визнали. У запереченнях проти позову наполягали на безпідставності останнього з огляду на те, що однією з функцій поліції є вжиття заходів з метою виявлення, зокрема, адміністративних правопорушень, крім того зазначали, що Національна поліція має право одержувати у встановленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, а також громадян інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань та функцій.
4. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
5. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами встановлено, що позивач, перебуваючи з 12 травня 2015 року по 25 квітня 2017 рік на посаді першого заступника голови Глобинської районної державної адміністрації в Полтавській області, відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" державним службовцем, суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, в порушення вимог частини другої статті 52 Закону України "Про запобігання корупції" не повідомив без поважних причин Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані.
7. 31 березня 2017 року ОСОБА_1 отримав дохід у вигляді грошової компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 96 154,97 грн, що перевищує 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року, що є суттєвою зміною в майновому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією передбачене частиною другою статті 172-6 КУпАП.
8. Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області у справі №527/1753/17 від 21 травня 2018 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 172-6 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
9. Під час розгляду в Кременчуцькому районному суді Полтавської області справи №557/1753/17 про притягнення його до адміністративної відповідальності та подальшого ознайомлення з матеріалами справи, позивач дізнався про порушення своїх прав, що виявилося у направленні запитів: від 10 травня 2017 року за вих. №2431/39/115/03-2017 до Глобинської районної державної адміністрації про надання копій документів щодо перебування позивача на посаді першого заступника голови райдержадміністрації; від 3 липня 2017 року №3647/39/115/03-2017 до ФОП ОСОБА_2 щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок; від 24 липня 2017 року №4199/39/115/01-2017 до начальника Управління Державної казначейської служби у місті Кременчуці Полтавської області щодо надання завіреної належним чином інформації та копій документів, на підставі яких перераховано ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 96 154,97 грн з розрахункового рахунку Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області. Вважаючи, що відповідач, надсилаючи відповідні запити діяв не у межах своїх повноважень, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10.Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вказав на відсутність вчинення протиправних дій з боку Управління захисту економіки в Полтавській області та Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо позивача.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясували всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, неправильно застосували до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Зазначає, що повноваженнями по направленню запитів відносно нього, поза межами кримінальних чи адміністративних проваджень, наділене лише Національне агентство з питань запобігання корупції.
12. У поданому відзиві на касаційну скаргу Департамент захисту економіки Національної поліції України не погоджується з касаційною скаргою позивача, вважає її необґрунтованою, зазначає, що серед покладених на поліцію завдань, визначених профільним законом, є повноваження на здійснення перевірки фактів своєчасності подання декларацій суб`єктів відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, тому просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення судів - без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
13.Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
14.Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII).
16. Згідно зі статтею 12 Закону № 1700-VII для виконання своїх повноважень, Національному агентству з питань запобігання корупції надано ряд прав, зокрема: одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань; проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм; отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.