ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2020 року
Київ
справа №805/4255/16-а
адміністративне провадження №К/9901/23662/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів -Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2016 (постановлену у складі судді Аляб`єва І.Г.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Шишова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Чебанова О.О.)
справі №805/4255/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Національної гвардії України, т.в.о. командувача Національної гвардії України Кривенка О.В
треті особи: Військова частина № 3035 Східного оперативно - територіального об`єднання Національної гвардії України, Східне територіальне управління Національної гвардії України
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення у військовому званні,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної гвардії України (далі - відповідач-1,), т.в.о. командувача Національної гвардії України Кривенка О.В., треті особи: Військова частина № 3035 Східного оперативно - територіального об`єднання Національної гвардії України, Східне територіальне управління Національної гвардії України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. командувача Національної гвардії України від 12 жовтня 2016 року № 675 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та поновити ОСОБА_1 у військовому званні "Підполковник".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності незаконним, оскільки він винесений на підставі навмисно сфальсифікованих матеріалів. Вказав, що 08 вересня 2016 року обов`язків військової служби він не виконував, на території військової частини у нетверезому стані не перебував, оскільки знаходився на лікарняному.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017, залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2016, якою у задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що полягає у знаходженні на службі в нетверезому стані, був доведений, а тому були підстави для дисциплінарного стягнення як позбавлення військового звання. Окрім того, відхилив доводи позивача про те, що службове розслідування проводилося за фактом доставки позивача до відділу поліції, а не за фактом знаходження на службі в нетверезому стані і окремого розслідування стосовно зазначеного не проведено, оскільки дані факти тісно пов`язані між собою, що встановлено в процесі розгляду даної справи. Також зазначив, що факт неознайомлення позивача із висновком службового розслідування не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного наказу, оскільки в процесі розгляду справи позивачем не спростовано фактів викладених у висновку службового розслідування. Вважав необґрунтованими та відхилив доводи позивача про скасування оскаржуваного наказу на підставі того, що особа яка застосувала до нього вказане дисциплінарне стягнення не провела з ним бесіду, оскільки вказаною особою у даному випадку - командувач Національної гвардії України, а його місцезнаходженням - місто Київ, а місцем служби позивача - місто Слов`янськ Донецької області. Так само не прийняв до уваги доводи позивача стосовно підробки підпису в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки обставини складання та законність цього протоколу не стосуються предмету розгляду даної справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву до неї
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій у своїх рішеннях норм матеріального та процесуального права, вважає їх незаконним та необґрунтованим, просить постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
15.02.2018 зазначена касаційна скарга передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим що службове розслідування проводилося за фактом доставки позивача до відділу поліції, а не за фактом знаходження на службі в нетверезому стані і окремого розслідування стосовно зазначеного не проведено. Судами попердніх інстанцій не досліджено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він стосується безпосередньо предмету доказування. Окрім того, зазначає, що частина 1 статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, то в його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення, оскільки в судовому засіданні відповідачем не доведено, а судом не встановлено, які саме обов`язки військової служби у нетверезому стані 08.09.2016 виконував позивач. Також вказує про те, що рішенням Апеляційного суду Донецької області закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 за статтею 172-20 КУпАП за відсутності події та складу в його діях адміністративного правопорушення. Зазначає, що відповідно до положень статті 45 Закону України "Про Дисциплінарний Статут Збройних сил України" за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Тому, у зв`язку з відсутністю факту адміністративного правопорушення з боку позивача, не було підстав застосовувати до нього і дисциплінарного стягнення. Крім того, зазначає, що за два дні до видання оскаржуваного наказу був заохочений за зразкове виконання військового обов`язку, сумлінне виконання службових обов`язків проте судами попередніх інстанцій зазначене не взято до уваги. Наголошує, що відповідачем не доведено, а судами не обґрунтовано в чому саме полягає справедливе застосування до нього самого тяжкого виду дисциплінарного покарання. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції з огляду на те, що відповідач наділений правами Міністра оборони України, тобто фактично є центральним органом виконавчої влади, повинен був розглянути справу у складі трьох суддів відповідно до вимог статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017) проте розглянув одноособово, що на думку позивача призвело до розгляду справи неналежним судом.
У запереченні на касаційну скаргу відповідач-1 просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення залишити без змін.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з 1999 року проходив військову службу в лавах Національної гвардії України та на час звернення до суду є командиром 1-го патрульного батальйону Військової частини № 3035 Східного оперативно - територіального об`єднання Національної гвардії України.
08 вересня 2016 року наказом командира Військової частини № 3035 Східного оперативно - територіального об`єднання Національної гвардії України № 742 призначено проведення службового розслідування в період з 08 по 15 вересня 2016 року відносно ОСОБА_1 .
Підставами для проведення розслідування став рапорт помічника начальника штабу майора ОСОБА_2 про те, що 08 вересня 2016 року від чергової служби міського відділу Національної поліції надійшла інформація про затримання військовослужбовців, зокрема, ОСОБА_1 .
За результатами проведеного службового розслідування 13 вересня 2016 року складений відповідний висновок.
Як вбачається зі змісту висновку, 08 вересня 2016 року о 03 годині 30 хвилин до чергового по Військовій частині № 3035 надійшов телефонний дзвінок від Словянського міського відділу Національної поліції. Як стало відомо, до відділу поліції було доставлено підполковника ОСОБА_1 та лейтенанта ОСОБА_3
08 вересня 2016 року підполковника ОСОБА_1 було доставлено до міського наркологічного диспансеру м. Слов`янська де під час обстеження, було встановлено, що підполковник ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп`яніння (вміст алкоголю 1,47 промілле), що підтверджується відповідною довідкою.
08 вересня 2016 року відносно підполковника ОСОБА_1 було складено протокол серії НГ № 001294 про військове адміністративне правопорушення за фактом виконання обов`язків військової служби у стані алкогольного сп`яніння
Під час проведення службового розслідування встановлено, що підполковник ОСОБА_1 своїми діями порушив Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, зокрема, статті 49, 59, 102 щодо військової ввічливості, поведінки військовослужбовців.
Як вбачається зі змісту висновку, причинами скоєння підполковником ОСОБА_1 правопорушення є особиста недисциплінованість, низькі морально - ділові якості, низька усвідомленість свого місця та ролі на посаді командира батальйону.
На підставі вказаного висновку, наказом командира Військової частини № 3035 від 16 вересня 2016 року № 767 "Про результати службового розслідування" було підтверджено факти доставки підполковника ОСОБА_1 до відділу поліції, та виконання обов`язків військової служби у стані алкогольного сп`яніння.
Наказом командувача Національної гвардії України від 12 жовтня 2016 року за порушення статей 11, 13, 16, 49, 59, 102, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, враховуючи особисту недисциплінованість, виконання обов`язків військової служби у стані алкогольного сп`яніння на командира 1- го патрульного батальйону Військової частини № 3035 Східного оперативно - територіального об`єднання Національної гвардії України підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді позбавлення військового звання "підполковник" .
Незаконність, на думку позивача, вищевказаного наказу стала підставою для звернення до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про необґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону 2232-ХІІ порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються як цим Законом, так і відповідними положеннями про проходження військової служби та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 (далі - Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України).
Дане положення поширено на військовослужбовців Національної гвардії України статтею 2 Указу Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153.
Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначається Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (далі - Закон № 551-XIV).