ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2020 року
Київ
справа №826/24605/15
адміністративне провадження №К/9901/15183/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерства юстиції України, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого Бужак Н.П., суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати з моменту прийняття наказ Державної фіскальної служби України від 28 жовтня 2015 року №3484-о про її звільнення з посади начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві;
- поновити її на посаді начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві з 28 жовтня 2015 року;
- постанову суду в частині поновлення її на посаді звернути до негайного виконання.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано з моменту прийняття наказ Державної фіскальної служби України від 28 жовтня 2015 року №3484-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві з 28 жовтня 2015 року. Постанову суду в частині поновлення позивача на посаді звернуто до негайного виконання.
3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки підставою прийняття оскаржуваного наказу від 28 жовтня 2015 року №3484-о була неправомірно встановлена відповідачем необхідність застосування щодо ОСОБА_1 визначених Законом України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VII (далі - Закон №1682-VII) заборон, цей наказ є незаконним і таким, що підлягає скасуванню з поновленням позивача на посаді.
4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року провадження в цій справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається у порядку конституційного провадження за поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону №1682-VII.
5. Зупиняючи провадження в справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що цю справу неможливо розглянути до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону №1682-VII.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про неможливість розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону №1682-VII є необґрунтованим і таким, що суперечить законодавству. У касаційній скарзі вказано про те, що суд апеляційної інстанції, зупинивши провадження в справі, позбавив апелянта можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив його право на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи у розумні строки.
ІV. Позиція інших учасників справи
8. Представником позивача подано письмове заперечення на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року - без змін.
9. Відповідачем заперечення (відзив) на касаційну скаргу не подано.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції.
12. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
13. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
14. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Стрелець Т.Г. (судді-доповідачу, головуючому судді), Білоусу О.В., Желтобрюх І.Л.
15. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 червня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А., яку ухвалою від 16 серпня 2019 року прийнято до провадження.
16. Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 31 січня 2020 року.
VІ. Позиція Верховного Суду з посиланням на норми права
17. Щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, то Верховний Суд зазначає про те, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 156 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
18. За правилом пункту 3 частини першої статті 236 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
19. Відповідно до частин першої та другої статті 152 Конституції України (у редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
20. За вказаним принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
21. Зазначені конституційні положення зазнали незначних змін із прийняттям Закону України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року.
22. З урахуванням цих змін, за приписами частин першої та другої статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.