ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2020 року
Київ
справа №806/2494/15
адміністративне провадження №К/9901/25670/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року (головуючий суддя - Чернова Г.В.)
та на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Шевчук С.М., судді- Майор Г.І., Одемчук Є.В.)
у справі №806/2494/15
за позовом Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал"
до Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
про визнання частково нечинними податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод залізобетонних шпал" (далі - Товариство) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Коростенської ОДПІ) про визнання частково нечинними податкових повідомлень - рішень.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про правильність визначення своїх податкових зобов`язань, а також вказало на те, що позивач надав суду належним чином оформлені первинні документи, що відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в повній мірі підтверджують реальність виконання укладених між позивачем та його контрагентом угод.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, позов задоволено:
- визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення - рішення Коростенської ОДПІ №0004932202 від 18.06.2015 про зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в частині нарахування 1 598 360 грн;
- визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення - рішення Коростенської ОДПІ №0004942202 від 18.02.2015 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в частині нарахування 479 508 грн, в тому числі: основного платежу - 319672 грн, та фінансових санкцій - 159 836 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність формування Товариством сум податкового кредиту за результатами господарських відносин з Коростенським учбово-виробничим підприємством Українського товариства сліпих (далі - Коростенське УВП УТОС). Також суди зазначили, що позивач жодних порушень податкового законодавства не допустив, а тому має право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач, посилаючись на інформацію отриману від інших органів ДФС зазначив, що діяльність позивача з вказаним контрагентом не має реального характеру та спрямована виключно на здійснення операцій, пов`язаних з отриманням податкової вигоди.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
05 вересня 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
09 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Коростенською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.
За результатами перевірки складено акт від 05.06.2015 №548/22-01/00282406 (далі Акт перевірки) (а.с.27-59).
Як вбачається з Акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:
- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 395 272 грн, в тому числі за липень 2013 року в сумі 209 673 грн, за серпень 2013 року в сумі 109 999 грн, за лютий 2014 року в сумі 30 235 грн, за березень 2014 року в сумі 12 160 грн за вересень 2014 року в сумі 15 038 грн, за листопад 2014 року в сумі 18 167 грн;
- пп.138.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого за 2014 рік завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 1 976 360 грн.
На підставі Акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення- рішення від 18.06.2015:
- №0004932202, яким Товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 976 360 грн (а.с.25), яке частково оскаржується позивачем на суму 1 598 360 грн;
- № 0004942202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 395 272 грн основного платежу та 197 636 грн штрафних (фінансових) санкцій (а.с.26), яке частково оскаржується позивачем на суму 319 672 грн основного платежу та 159 836 грн штрафних (фінансових) санкцій.
Контролюючий орган на підставі актів інших органів ДФС дійшов висновку про нереальність господарських відносин Коростенського УВП УТОС (контрагент позивача) з ФОП ОСОБА_1 та вказав, що податкові накладні виписані в подальшому покупцю (позивачу) складені та видані з порушенням податкового законодавства та не можуть вважатися належним доказом правомірності формування Товариством податкового кредиту.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно із п. 198.2, 198.3 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.