ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2020 року
Київ
справа №826/14084/15
адміністративне провадження №К/9901/25610/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційної скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Федотов І.В., судді - Ісаєнко Ю.А. та Оксененко О.М.)
у справі №826/14084/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгарант"
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Медгарант" (далі- Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Дарницькому районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про правомірність визначення своїх податкових зобов`язань.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2016 року (головуючий суддя - Арсірій Р.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, враховуючи пояснення директора ТОВ "Ферумтред" Дерія А.М., надані останнім в рамках кримінального провадження №3201400000000131 від 22.07.2014 щодо його непричетності до діяльності ТОВ "Ферумтред", зазначив про нереальність господарських операцій, укладених між позивачем та вказаним вище контрагентом. Також, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначив, що із наданих позивачем первинних документів неможливо встановити, яким чином здійснювалося транспортування товару та оплата його вартості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгарант" задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2016 року скасовано та ухвалено нову, якою адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25.06.2015 №0003712204 та №0003722204 в частині нарахування сум грошового зобов`язання та штрафних санкцій по взаємовідносинам з ТОВ "Ферумтрейд": з податку на додану вартість в розмірі 87 248, 00грн та штрафні санкції в розмірі 21 812, 00грн, а також з податку на прибуток підприємств в розмірі 78 523, 00грн та штрафні санкції в розмірі 19 630, 75 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що всупереч вимог ст. 11 КАС України судом першої інстанції не вжито заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, а саме не витребувано з власної ініціативи докази, яких не вистачає суду та вказав, що факт здійснення оплати вартості товару підтверджується доданою до апеляційної скарги випискою по особовому рахунку Товариства, а податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту від наявності чи відсутності доказів транспортування вказаного товару
Не погодившись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2016 року. В обґрунтування вимог касаційної скарги контролюючий орган пославшись на наявні в матеріалах справи протоколи допиту директорів контрагентів позивача - ТОВ "Ферумтрейд" та ТОВ "ТБ Алкор", які заперечують свою участь у господарській діяльності вказаних товариств, зазначив про протиправність формування позивачем сум податкового кредиту за результатами господарських операцій, у тому числі, з ТОВ "Ферумтрейд".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
12 липня 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Товариство зазначає про законність і обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
09 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства по взаємовідносинах з платником податків ТОВ "Ферумтрейд" за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 та ТОВ "ТБ Алкор" за період з 01.01.2014 по 28.02.2014.
За результатами перевірки складено акт від 12.06.15 № 7596/26-51-22-04/32157297 (далі- Акт перевірки).
Як вбачається з Акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:
- п. 185.1 ст. 185, п.198.1, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1 545 419 грн;
- п. 138.1.1 п. 138.1, п.п. 138.2, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством знижено зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 374 504 грн.
На підставі Акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 25 червня 2015 року: № 0003722204, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 545 419 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 386 354, 75 грн; №0003712204, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 374 504, 00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 343 626, 00 грн.
Контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій, укладених між позивачем та ТОВ ""ТД`Альтаір"", ТОВ "ТБ Алкор", ТОВ "Ферумтрейд".
В частині взаємовідносин позивача з ТОВ ""ТД" Альтаір", ТОВ "ТБ Алкор" між Товариством та контролюючим органом досягнуто податковий компроміс.
Вважаючи податкові повідомлення - рішення в частині нарахування сум грошового зобов`язання та штрафних санкцій по взаємовідносинам з ТОВ "Ферумтрейд" протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015).
На думку колегії суддів, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам не відповідають виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.