ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2020 року
Київ
справа №500/787/19
адміністративне провадження №К/9901/27559/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фльорківа Олександра Володимировича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року (судді: Гуляк В.В., Гудим Л.Я., Судова- Хомюк Н.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі Тернопільський РВ ДВС ГТУЮ, відповідач), в якому просила:
- скасувати постанову відповідача від 11 грудня 2018 року № ВП 57897901 про відкриття виконавчого провадження;
- скасувати постанову відповідача від 11 грудня 2018 року № ВП 57897901про арешт майна боржника;
- скасувати постанову відповідача від 11 грудня 2018 року № ВП 51684267 про стягнення виконавчого збору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказувала, що рішення суб`єкта владних повноважень прийняті необґрунтовано та всупереч приписам частини другої статті 2 КАС України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року повернуто скаржнику.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції виходив з приписів пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України відповідно до яких апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Апеляційний суд зазначив, що апеляційна скарга підписана представником позивача Фльорків О.В., на підтвердження повноважень якого додано ордер серії ТР № 063242, в якому зазначено, що підставою його видачі є договір про надання правової допомоги б/н від 07 квітня 2019 року.
Проте, договору про надання правової допомоги б/н від 07 квітня 2019 року (його завіреної копії), про який зазначено в ордері, або витягу з нього, засвідченого підписами сторін, до апеляційної скарги не додано.
Таким чином, з урахуванням відсутності документа який би підтверджував рішення позивача реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення через представника адвоката Фльорківа О.В., і який підтверджує обсяг повноважень та строк дії таких повноважень, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Фльорків О.В., що діє в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки стаття 59 КАС України не вимагає обов`язкового надання разом з ордером копії або витягу із договору про надання правової допомоги для підтвердження повноважень адвоката як представника, посилаючись на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року № П/9901/736/18.
Також просив стягнути судові витрати за подачу касаційної скарги у розмірі 1921 грн.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
09 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Соколова В.М., відкрито касаційне провадження за скаргою Фльорківа Олександра Володимировича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року.
29 січня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 30 січня 2020 року.
Від учасників справи не надходило клопотань про розгляд справи за їх участю.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року повернуто скаржнику.
Вказана ухвала від 09 вересня 2019 року є предметом оскарження у касаційному порядку.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.