ПОСТАНОВА
Іменем України
30 січня 2020 року
Київ
справа №200/4106/19-а
адміністративне провадження №К/9901/26864/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В. від 20.08.2019
у справі №200/4106/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та місті Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніної Марини Олександрівни,
третя особа: Покровська міська рада,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 20.03.2019 ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся в суд із позовом до Державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та місті Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніної Марини Олександрівни (далі також - відповідач, державний кадастровий реєстратор), за участю третьої особи Покровської міської ради, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та місті Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніної М.О. №РВ-1400364412018 від 23.11.2018; зобов`язати державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі міськрайонного управління у Покровському районі та місті Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніну М.О. внести відомості до Державного земельного кадастру стосовно реєстрації земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності квартал садибної забудови в районі ГК "Южний", ділянка АДРЕСА_1 .
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2019 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі Міськрайонного управління у Покровському районі та місті Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніної Марини Олександрівни №РВ-1400364412018 від 23.11.2018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; зобов`язано Державного кадастрового реєстратора відділу у Покровському районі Міськрайонного управління у Покровському районі та місті Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Дружиніну Марину Олександрівну повторно розглянути заяву ОСОБА_1, подану через представника за довіреністю Мараховського Я.Ю., про внесення відомостей до державного земельного кадастру від 14.11.2018 реєстраційний номер ЗВ-1404268542018, з урахуванням висновків суду; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 20.08.2019 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2019 скасував, провадження у справі закрив, роз`яснив позивачу право звернення до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.
4. 23.09.2019 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2019 скасувати, а справу направити для продовження розгляду справи по суті за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
5. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.
6. Заперечень, відзиву на касаційну скаргу відповідач та третя особа не подали.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Як встановлено судом першої інстанції, 11.05.2018 позивач через представника за довіреністю Мараховського Я.Ю. звернувся до Покровського міського голови із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,08 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд.
8. Рішенням Покровської міської ради Донецької області від 24.05.2018 №7/55-30 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності на території міста Покровськ.
9. Відповідно до висновку від 10.07.2018 №16-12/32 відділом містобудування, архітектури та земельних відносин Покровської міської ради Донецької області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0703 га, у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, враховуючи затверджений детальний план території кварталу садибної забудови в районі ГК "Южний" для індивідуального житлового будівництва учасникам бойових дій і особам, прирівняним до них в межах міста Покровськ.
10. Після розроблення проекту землеустрою позивач звернувся із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру від 14.11.2018.
11. Рішенням № РВ-1400364412018 від 23.11.2018 відповідач відмовив у задоволенні такої заяви з наступних підстав:
- невідповідність поданих документів вимогам, установленим Законом України "Про Державний земельний кадастр" і Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: поворотні точки меж запроектованого кварталу садибної забудови визначені без прив`язки до координат пунктів державної геодезичної мережі, у зв`язку з чим під час внесення відомостей до Державного земельного кадастру про межі земельних ділянок, які відображені у детальному плані території, встановлено перетин запроектованих земельних ділянок з існуючими земельними ділянками приватної власності, що є порушенням абзацу 2 пункту 1 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 8, 11, 22 Закону України "Про Державний земельний кадастр", статті 10 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність";
- невідповідність електронного документа встановленим вимогам, а саме: XSD Схема Наявні зауваження щодо валідності електронного документа.
12. Не погодившись з цим рішенням, з метою захисту своїх прав та законних інтересів позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Донецький окружний адміністративний суд, ухвалюючи рішення від 29.05.2019, виходив з того, що відповідач на підтвердження підстав для відмови у державній реєстрації не надав суду жодних доказів та письмових пояснень, а відтак, державний кадастровий реєстратор, відмовляючи позивачу у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, діяв необґрунтовано та непропорційно. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести відомості до Державного земельного кадастру, то така задоволенню не підлягає, оскільки вказане зобов`язання є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, відтак належним способом захисту є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду.
14. Перший апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з того, що зі змісту спірного рішення встановлено, що в якості підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо реєстрації у власність позивача земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2, відповідачем зазначено про наявність у інших громадян права користування зазначеною земельною ділянкою. З огляду на зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин та встановлених обставин, в даному випадку наявний спір, що виникає з земельних правовідносин, які підлягають врегулюванню на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України, в порядку цивільного судочинства.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
15. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що звернувся до відповідача з заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з метою її державної реєстрації, до якої додав всі необхідні документи. Рішенням № РВ - 1400364412018 від 23.11.2018 йому відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до кадастру щодо державної реєстрації земельної ділянки з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: поворотні точки меж запроектованого кварталу садибної забудови визначені без прив`язки до координат пунктів державної геодезичної мережі, у зв`язку з чим під час внесення відомостей до Державного земельного кадастру про межі земельних ділянок, які відображені у детальному плані території, встановлено перетин запроектованих земельних ділянок з існуючими земельними ділянками приватної власності, що є порушенням приписів діючого законодавства.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що висновки такого є помилковими. Підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідача було лише те, що поданий електронний документ не відповідає установленим вимогам. У межах даної справи предметом оскарження є виключно дії державного кадастрового реєстратора, які виражені у формі рішення-відмови, а відтак справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, що відповідає позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №823/378/16. Судом апеляційної інстанції не враховано, що апеляційна скарга підписана керівником Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, в якій було зазначено про правові підстави представництва інтересів державного кадастрового реєстратора, однак думка даної посадової особи під час розгляду справи заслухана не була.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
18. Відповідно до сттатті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. За змістом статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
21. Частиною 2 статті 4 Земельного кодексу України передбачено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
22. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо того, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідача було лише те, що поданий електронний документ не відповідає установленим вимогам, з огляду на те, що судами попередніх інстанцій зі змісту оскаржуваного рішення відповідача встановлено, що державний кадастровий реєстратор відмовив у задоволенні заяви з підстав невідповідності поданих позивачем документів вимогам, установленим Законом України "Про Державний земельний кадастр" і Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: поворотні точки меж запроектованого кварталу садибної забудови визначені без прив`язки до координат пунктів державної геодезичної мережі, у зв`язку з чим під час внесення відомостей до Державного земельного кадастру про межі земельних ділянок, які відображені у детальному плані території, встановлено перетин запроектованих земельних ділянок з існуючими земельними ділянками приватної власності, що є порушенням абзацу 2 пункту 1 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 8, 11, 22 Закону України "Про Державний земельний кадастр", статті 10 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність"; невідповідності електронного документа встановленим вимогам, а саме: XSD Схема Наявні зауваження щодо валідності електронного документа.
23. Разом із тим, суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що відповідачем не доведено наявність підстав, зазначених у оспорюваному рішенні.
24. Натомість суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що зі змісту спірного рішення виходить, що в якості підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо реєстрації у власність позивача земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2, відповідачем зазначено про наявність у інших громадян права користування спірною земельною ділянкою, а відтак наявні підстави для закриття провадження у справі.
25. Колегія суддів вважає, що даний висновок суду апеляційної інстанції є передчасним та прийнятим без врахування усіх обставин у справі, зокрема, судом не досліджено викопіювання з кадастрової карти (плану), викопіювання з топографічної зйомки АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий план земельної ділянки квартал садибної забудови в районі ГК "Юний" ділянка АДРЕСА_1, які наявні у матеріалах справи, а відтак суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи виключно з аналізу змісту спірного рішення відповідача та не перевіривши дану обставину (попри те, що суд першої інстанції, розглядаючи дану справу по суті, дійшов висновку про недоведеність відповідачем підстав для відмови позивачу, зокрема, і щодо того, що спірна земельна ділянка перетинає земельні ділянки, які перебувають у приватній власності у інших осіб).
26. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
27. У пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, в рішенні від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.