ПОСТАНОВА
Іменем України
28 січня 2020 року
Київ
справа №804/6330/16
адміністративне провадження №К/9901/40549/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2017 (суддя Дурасова Ю.В.) у справі №804/6330/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІР" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ОЛІР" звернулося до суду з позовом до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2016 №00005651407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3ʼ277ʼ455,00грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 адміністративний позов ТОВ "ОЛІР" задоволено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2017 апеляційну скаргу відповідача після залишення її без руху, повернуто заявнику.
Не погодившись з рішенням апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, податковий орган звернувся з касаційною скаргою, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2017 та направити справу для продовження розгляду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.05.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2017 у справі №804/6330/15.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №804/6330/15 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 28.01.2020.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на національне законодавство та практику ЄСПЛ щодо права учасника процесу на судове оскарження, наголошує про рівність сторін у судовому розгляді. Також вказує, що у податкового органу була тимчасово відсутня можливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 адміністративний позов ТОВ "ОЛІР" задоволено.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою на вищезазначену постанову суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 апеляційна скарга залишена без руху, вказаною ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання податкового органу про звільнення від сплати судового збору, заявнику надано час для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, надання належним чином оформленого документу про сплату судового збору у розмірі 54078,10грн.
Апеляційний суд з`ясував, що 23.01.2017 вищезазначена ухвала надіслана на адресу відповідача для виконання. До суду апеляційної інстанції повернулося поштове повідомлення про отримання заявником 26.01.2017 копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
14.02.2017 на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2016.
Оскаржуваною ухвалою апеляційний суд клопотання ГУ ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору залишив без задоволення. Апеляційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 у справі за позовом ТОВ "ОЛІР"" до ГУ ДФС у Дніпропетровській області - повернуто заявнику.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції посилався на те, що заявником не наведено жодних фактів, які б свідчили про надходження йому коштів через певний проміжок часу для сплати судового збору у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини другої статті 186 КАС України (в редакції чинній на момент звернення до суду з апеляційною скаргою) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Частиною шостою статті 187 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною третьою статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху (пункт 1 частина третя статті 108 КАС України).
Отже, враховуючи, що податковим органом не виконано вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявнику.