ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №640/1796/19
адміністративне провадження №К/9901/23263/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді - Пасічник С. С., Усенко Є. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року (судді Собків Я. М., Ганечко О. М., Костюк Л. О.) у справі № 640/1796/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні:
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 24 травня 2019 року позов задовольнив.
21 червня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області в межах встановленого законом строку звернулося з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 1 липня 2019 року цю апеляційну скаргу повернув у зв`язку з тим, що копію наказу про покладення на першого заступника начальника ГУ ДФС у Донецькій області виконання обов`язків начальника ГУ ДФС у Донецькій області завірено представником, яким підписано апеляційну скаргу, а не особою, якою видано цей наказ.
4 липня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області вдруге звернулося з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2019 року, а також подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою від 15 липня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ГУ ДФС у Донецькій області залишив без руху для усунення недоліків - наведення інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження. Водночас, цей суд звернув увагу на те, що апелянту необхідно надати докази, які унеможливлювали подання апеляційної скарги у період з моменту сплати судового збору (платіжне доручення від 12 червня 2019 року № 1634) до 4 липня 2019 року.
З1 липня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області подало клопотання про поновлення строку оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2019 року, на обґрунтування якого зазначило зокрема, що оригінал платіжного доручення від 12 червня 2019 року № 1634 було невідкладно (у межах строку для подання апеляційної скарги) направлено до апеляційного суду після його отримання в документарній формі, тому 43222,50 грн судового збору, які підлягали сплаті при поданні апеляційної скарги, знаходяться на рахунку Шостого апеляційного адміністративного суду.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 7 серпня 2019 року відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Донецькій області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2019 року.
На обґрунтування зазначеного, апеляційний суд послався на те, що з матеріалів справи вбачається направлення платіжного доручення від 12 червня 2019 року разом із апеляційною скаргою 4 липня 2019 року.
Не погодившись із цією ухвалою, ГУ ДФС у Донецькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати й направити справу до цього суду.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.