ПОСТАНОВА
Іменем України
30 січня 2020 року
Київ
справа №816/1098/16
адміністративне провадження №К/9901/34748/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної служби геології та надр України
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у складі судді Канигіної Т.С. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Жигилія С.П., суддів: Перцової Т.С., Дюкарєвої С.В. від 28 вересня 2017 року
у справі № 816/1098/16
за позовом Державної служби геології та надр України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт"
про припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2016 року Державна служба геології та надр України (далі також - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт" (далі також - відповідач, ТОВ "Тахтаївський граніт"), в якому просить суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4068 від 18 жовтня 2006 року з метою видобування гранітів - каменю будівельного Тахтаївського родовища.
2. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. 25 жовтня 2017 року позивач подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року. Просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
5. 22 листопада 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу.
6. У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").
7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Тахтаївський граніт" зареєстровано як юридичну особу в установленому законом порядку 23 грудня 2004 року, код ЄДРПОУ 32807352. Основним видом господарської діяльності підприємства є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.
9. 18 жовтня 2006 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ТОВ "Тахтаївський граніт" надано спеціальний дозвіл на користування надрами за реєстраційним № 4068 терміном на 20 років, а також укладено угоду про умови користування надрами.
10. Заборгованість відповідача з рентної плати за видобування корисних копалин становить 215787,25 грн, з яких 199172,53 грн - сума грошового зобов`язання за основним платежем, 16614,71 грн - сума грошового зобов`язання за штрафними санкціями) визначена податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької Об`єднаної державної податкової інспекції від 18 лютого 2013 року № 0000032301/253, прийнятого за наслідками проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Тахтаївський граніт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року. Заборгованість відповідача частково погашена за рахунок наявної переплати у розмірі 1111,62 грн.
11. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21 листопада 2013 року, зокрема, порушено провадження по справі № 917/2096/13 про банкрутство ТОВ "Тахтаївський граніт"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача.
12. Відповідно до ухвали Господарського суду Полтавської області від 19 березня 2014 року по справі № 917/2096/13 визнано кредиторські вимоги Кременчуцької об`єднаної державної податкової інcпекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ТОВ "Тахтаївський граніт" та зобов`язано розпорядника майна включити їх до реєстру вимог кредиторів у тому числі рентну плату за використання надр у розмірі 214675,62 грн, з яких 198060,91 грн - основний платіж, 16614,71 грн - штрафна санкція.
13. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18 квітня 2014 року, з урахуванням ухвали від 30 квітня 2014 року про виправлення описки у справі № 917/2096/13, затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Тахтаївський граніт", до якого включено вимоги Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в сумі 677464,65 грн, з яких 580473,10 грн - основний борг (третя черга), 95246,11 грн - штрафні санкції та 1745,44 грн - пеня (шоста черга).
14. Листом від 16 березня 2015 року № 6070/5/99-99-15-04-01-16 Державною фіскальною службою України повідомлено позивача про наявність податкової заборгованості ТОВ "Тахтаївський граніт".
15. Наказом Державної служби геології та надр України № 72 від 14 квітня 2015 року ТОВ "Тахтаївський граніт" надано 30-денний строк для усунення зазначених порушень, про що листом від 20 квітня 2015 року повідомлено відповідача.
16. Наказом Державної служби геології та надр України від 10 вересня 2015 року № 280 ТОВ "Тахтаївський граніт" зупинено дію спеціального дозволу та надано відповідачу 30 календарних днів для усунення порушень, про що його повідомлено листом від 24 вересня 2015 року.
17. 05 жовтня 2015 року на адресу Державної служби геології та надр України надійшов лист Державної фіскальної служби України від 29 вересня 2015 року № 22818/5/99-99-15-04-01-16, відповідно до якого контролюючий орган просив Державну службу геології та надр України розглянути питання про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Тахтаївський граніт" у зв`язку з несплатою останнім понад шість місяців рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
18. Листом від 28 квітня 2016 року № 7999/13/14-16 Державною службою геології та надр України запропоновано ТОВ "Тахтаївський граніт" надати у 15-денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами Тахтаївського родовища, згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами №4068 від 18 жовтня 2006 року.
19. ТОВ "Тахтаївський граніт" листом від 12 травня 2016 року №2015/05/12-1 повідомило Державну службу геології та надр України про незгоду на припинення права користування надрами згідно зі спеціальним дозволом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
20. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач упродовж стоку, що перевищує шість місяців, не сплачує до Зведеного бюджету України рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, внаслідок чого утворилась заборгованість, чим порушено вимоги, передбачені спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, що є підставою для припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу ТОВ "Тахтаївський граніт" на користування надрами від 18 жовтня 2006 року № 4068.
21. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на неможливість погашення податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, зумовлену дією мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного Господарським судом Полтавської області в межах розгляду справи про банкрутство ТОВ "Тахтаївський граніт".
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки податковий борг відповідача з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин виник до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, виникла неможливість погашення товариством заборгованості перед конкурсним кредитором під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Тахтаївський граніт", оскільки погашення таких вимог відбувається згідно з відповідною процедурою, визначеною Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА НЕЇ
23. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що відповідач порушив законодавство в сфері надрокористування, а саме пункт 3 Особливих умов спеціального дозволу - своєчасна та в повному обсязі сплата обов`язкових платежів - та не усунув дане порушення, а тому наявні підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 18 жовтня 2006 року №4068 згідно зі статтею 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі також - Порядок №615).
24. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що ТОВ "Тахтаївський граніт" не могло погасити податковий борг з рентної плати за користування надрами перед конкурсним кредитором під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Тахтаївський граніт", оскільки такий борг виник до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Тахтаївський граніт" та погашення боргу потягло б за собою порушення відповідачем процедури, визначеної Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
25. Окрім цього подав до суду клопотання про залишення касаційної скарги без розгляду та закриття провадження у справі у зв`язку з пропущенням встановленого строку звернення до адміністративного суду із касаційною скаргою.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
27. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі, залишення касаційної скарги без розгляду у зв`язку із пропущенням позивачем встановленого законом строку звернення до адміністративного суду суд зазначає наступне.
29. Відповідно до статті 212 КАС України (в редакції, яка діяла на час подання касаційної скарги) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
30. Як вбачається з копії ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, її повний текст виготовлено 03 жовтня 2017 року.
31. Таким чином, строк на касаційне оскарження судових рішень закінчився 23 жовтня 2017 року.
32. Враховуючи те, що позивачем касаційну скаргу подано до відділення поштового зв`язку до моменту закінчення строку на касаційне оскарження, ним не пропущено строки подання касаційної скарги до суду.
33. За змістом частини 8 статті 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
34. Згідно з частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.