ПОСТАНОВА
Іменем України
30 січня 2020 року
Київ
справа №826/2385/17
адміністративне провадження №К/9901/32389/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року у складі судді Мазур А.С. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у складі колегії суддів: Шелест С.Б., Мєзєнцев Є.І., Пилипенко О.Є. у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (надалі по тексту - Уповноважена особа) щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Уповноважену особу внести додаткову інформацію щодо позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо гарантованої суми у розмірі 160 000 грн;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - Фонд) скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 160 000 грн, що належать до виплати позивачу.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи, оформлене наказом від 01.06.2016 №42/1, про визнання нікчемним правочину щодо переказу коштів (трансакції), здійсненої Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" 19.05.2016 у сумі 160 000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-049-000223391 від 18.04.2016" на рахунок № НОМЕР_1, що належить позивачу.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов`язано Уповноважену особу подати до Фонду зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків позивача, відкритих у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський", у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що договір, укладений між позивачем та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом № 4452-VI та Законом України від 07.12.2000 № 2121-III "Про банки та банківську діяльність".
Також заявник касаційної скарги вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 2, 7, 8, 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ.
Відзивів на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір №980-049-00000247 від 18.04.16 банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний", за умовами якого Банк по ініціативі Клієнта відкриває Клієнту на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей Клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства, умов цього Договору та розпоряджень Клієнта, а Клієнт зобов`язується оплачувати послуги Банку.
Між позивачем та ТОВ "Кредитно-інвестиційний цент" укладено Договір від 18.04.16 №980-049-000223391 "Суперкапітал" (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно), згідно умов якого позивач зі свого поточного рахунку відкритому у ПАТ "Банк Михайлівський" передає ТОВ "Кредитно-інвестиційний цент" кошти у сумі 160 000 грн.
Позивачем зі свого поточного рахунку № НОМЕР_1 перераховано на рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний цент" кошти у сумі 160 000 грн.
Згідно виписки по особовим рахункам з 18.04.16 по 23.05.16 та довідки ЗГ-ЕП/452 від 18.08.16 на рахунок позивача від ТОВ "Кредитно-інвестиційний цент" відповідно до договору від 18.04.16 №980-049-000223391 надійшли кошти у сумі 160 000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором від 18.04.16 №980-049-000223391.
Того ж дня між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Кредитно-інвестиційний цент" було укладено договір відступлення прав вимоги №2, за яким ТОВ "КІЦ" зобов`язалось відступити Банку права вимоги, належні ТОВ "КІЦ", за кредитними договорами з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.16 №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" призначено Ірклієнко Ю.П.
13.06.16 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 991, яким продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" з 23.06.16 до 22.07.16 включно.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.16 № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.16 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" та делегування повноважень ліквідатора банку, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.18 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" Ірклієнку Ю.П. з 13.07.16 до 12.07.18 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01.09.16 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ", згідно з яким всі повноваження ліквідатора ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" делеговано Волкову О.Ю. з 05.09.16.
Уповноважена особа вказала, що правочин з перерахування ТОВ "КІЦ" (повернення) коштів Позивачу, є нікчемним у відповідності до п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
Не погоджуючись з рішенням Уповноваженої особи щодо визнання правочинів з перерахування коштів нікчемними, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що кошти, які надійшли від ТОВ "КІЦ" на поточний рахунок позивача є вкладом у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; Уповноваженою особою не доведено належними доказами фактів, які б свідчили про наявність обставин, які слугували підставою для визнання нікчемними операцій з перерахування коштів; здійснення транзакцій під час дії постанови Національного банку України від 22.12.15 № 917/БТ не є підставою для визнання цих транзакцій нікчемними.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
При цьому правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI).