ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 905/887/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - приватного підприємства "ВЕСТ КЛАЙФ" (далі - Підприємство, ПП "ВЕСТ КЛАЙФ", позивач) - Мастепанов О.В., адвокат, свід. від 26.04.2017 №4814 ,
відповідача - Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (далі - Міська рада, відповідач, скаржник) - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу Міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 (головуючий - суддя Чернота Л.Ф., судді: Білецька А.М., Медуниця О.Є.)
зі справи № 905/887/19
за позовом Підприємства
до Міської ради
про визнання укладеним договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у редакції позивача.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У травні 2019 року Підприємство звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Міської ради про визнання укладеним між ними договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у запропонованій позивачем в позовній заяві редакції.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ухиляється від укладення з позивачем договору на тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, укладення якого є обов`язковим в силу вимог чинного законодавства.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.09.2019 (суддя Чернова О.В.) у задоволенні позовних вимог Підприємства відмовлено в повному обсязі.
2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано: відсутністю у Підприємства відповідних дозволів, які дають йому право на розміщення зовнішньої реклами на відповідний строк у певних місцях; відсутністю в умовах договору істотної умови, а саме - ціни договору та порядку розрахунку плати за тимчасове користування місцями розміщення зовнішньої реклами.
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2019: рішення Господарського суду Донецької області від 05.09.2019 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено, визнано укладеним договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у редакції, запропонованій позивачем; стягнуто з Міської ради на користь Підприємства 1921,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 2881,50 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
2.4. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:
- з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач подав передбачені Положенням про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя (далі - Положення) всі необхідні документи для продовження дії дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами;
- відсутнє жодне рішення відповідача з приводу розгляду заяв позивача про продовження строку дії дозволів у строки, визначені статтею 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", є підставою для застосування принципу мовчазної згоди в розумінні наведеного Закону;
- у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо прийняття відповідачем за результатами розгляду заяви позивача про продовження дії дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами рішення відповідно до вимог пункту 4.21 Положення;
- у спірних правовідносинах позивач відповідно до принципу мовчазної згоди набув право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності з розміщення спірних засобів зовнішньої реклами без отримання відповідних дозволів в разі закінчення строку їх дії;
- у силу положень статті 5 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та частини п`ятнадцятої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" наявні у позивача спірні дозволи на розміщення засобів зовнішньої реклами автоматично продовжили свою дію до дня закінчення проведення антитерористичної операції на території м. Маріуполя. А тому фактично у позивача, як на час звернення до відповідача із заявою про продовження строку дії дозволів. так і на даний час дозволи на розміщення засобів зовнішньої реклами є дійсними;
- надана позивачем редакція договору відповідає Примірному договору, затвердженому рішенням Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 "Про затвердження Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя", в якому уповноважений дозвільний орган вже визначив істотні умови, відповідно, редакція позивача й містить всі істотні умови, в тому числі щодо ціни (орендної плати), оскільки в розділі 3 (Порядок) розрахунків) міститься посилання на порядок визначення розміру орендної плати в порядку, визначеному Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, що свідчить про досягнення згоди щодо цієї істотної умови;
- позивач позбавлений можливості самостійно визначати та пропонувати у своїй оферті певний розмір орендної плати.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Міська рада просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 у справі № 905/887/19, залишити в силі рішення Господарського суду Донецької області від 05.09.2019, стягнути з позивача судовий збір за подання касаційної скарги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Скаржник вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а саме: статті 16 Закону України "Про рекламу", пунктів 3.1, 3.4 рішення Виконавчого комітету від 22.03.2017 № 46 "Про затвердження Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя", пункту 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, статей 236, 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.2. Скаржник вважає, що норми Закону України "Про рекламу" є спеціальними нормами по відношенню до норм Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", а тому застосування останнього Закону під час вирішення питання про видачу дозволів є хибним, оскільки цей Закон є загальним.
4.3. Міська рада зазначає, що саме Головне управління містобудування та архітектури міської ради розробляє договори про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, а не підприємці, які мають намір укласти договір. Також скаржник вважає, що ініціаторами укладення договору має бути Головне управління містобудування та архітектури міської ради.
4.4. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції неправомірно було застосовано принцип мовчазної згоди, оскільки, на переконання Міської ради, відповідачем не надавалась мовчазна згода.
4.5. Міська рада звертає увагу суду на те, що умови договору, запропонованого позивачем, не містять такої суттєвої умови, як розмір плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів.
5. Позиція позивача
5.1. Від Підприємства відзив на касаційну скаргу не надходив.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Фізичною особою-підприємцем Шарієм Олексієм Миколайовичем (продавець) та ПП "Вест Клайф" (покупець) 12.05.2017 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач набув право власності на спеціальні конструкції зовнішньої реклами (білборди), які були розміщені ФОП Шарієм О.М. на підставі виданих йому відповідачем як уповноваженим дозвільним органом, наявних та діючих на час укладення цього Договору дозволів, а саме: пр. Будівельників (район будинків №108-114), пр. Будівельників, 114, пр. Будівельників (район АЗС "Укртатнафта"), пр. Будівельників (район автосалону "Автоімперія"), пр. Будівельників (район будинку №38), перехрестя пр. Будівельників та Митрополитської терміном дії з 20.06.2017 по 16.04.2018; перехрестя пр. Будівельників та вул. Матросова, перехрестя пр. Будівельників та вул. Троїцької, пр. Будівельників (навпроти будинку № 143), пр. Будівельників (навпроти будинку №145), пр. Нахімова (район зупинки "Міськлікарня №3"), пр. Нахімова (навпроти крамниці "Зброя та захист"), пр. Нахімова (навпроти будинку № 178) та пр. Нахімова, 99 терміном дії з 05.06.2017 по 18.02.2019; пр. Будівельників, 147а (навпроти крамниці "АТБ"), пр. Будівельників, 138 (район зупинки до міста), пр. Будівельників, 138 (навпроти Академії поліції), пр. Будівельників (район будинку 147/234), пр. Будівельників, 154, пр. Будівельників, 158, пр. Будівельників, 161, пр. Будівельників, 163, пр. Будівельників, 162, пр. Будівельників, 177, пр. Будівельників, 175 (район зупинки вул. Пилипа Орлика") терміном дії з 12.05.2017 по 19.02.2019.
6.2. Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 20.10.2017 № 228 "Про розгляд звернення приватного підприємства "Вест Лайф" щодо переоформлення дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя" вирішено переоформити дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами - 25 білбордів ПП "Вест Лайф" згідно з додатком, а саме: пр. Будівельників (район будинків №108-114), пр. Будівельників, 114, пр. Будівельників (район АЗС "Укртатнафта"), пр. Будівельників (район автосалону "Автоімперія"), пр. Будівельників (район будинку №38), перехрестя пр. Будівельників та Митрополитської терміном дії з 20.06.2017 по 16.04.2018; перехрестя пр. Будівельників та вул. Матросова, перехрестя пр. Будівельників та вул. Троїцької, пр. Будівельників (навпроти будинку № 143), пр. Будівельників (навпроти будинку № 145), пр. Нахімова (район зупинки "Міськлікарня № 3"), пр. Нахімова (навпроти крамниці "Зброя та захист"), пр. Нахімова (навпроти будинку № 178) та пр. Нахімова 99 терміном дії з 05.06.2017 по 18.02.2019; пр. Будівельників, 147а (навпроти крамниці "АТБ"), пр. Будівельників, 138 (район зупинки до міста), пр. Будівельників, 138 (навпроти Академії поліції), пр. Будівельників (район будинку 147/234), пр. Будівельників, 154, пр. Будівельників, 158, пр. Будівельників, 161, пр. Будівельників, 163, пр. Будівельників, 162, пр. Будівельників, 177, пр. Будівельників, 175 (район зупинки "вул. Пилипа Орлика") терміном дії з 12.05.2017 по 19.02.2019.
6.3. Підприємство 11.05.2018 звернулося до Центру надання адміністративних послуг із заявою про продовження терміну дії дозволу на розміщення об`єктів зовнішньої реклами.
6.4. Також Підприємство звернулося до Центру надання адміністративних послуг із заявою про продовження терміну дії дозволу на розміщення об`єктів зовнішньої реклами 26.07.2018.
6.5. Листами від 04.09.2018 № 06-01-17/830-01, № 06-01-17/831-01, № 06-01-17/832-01, № 06-01-17/833-01, № 06-01-17/834-01, № 06-01-17/835-01 Міська рада повідомила Підприємство, що питання про продовження терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами буде розглянуто у відповідності до регуляторного акта, який буде винесено після узгодження на чергове засідання виконкому міської ради - проекту рішення "Про внесення змін до Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя, затвердженого рішенням виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46".
6.6. Листами від 04.02.2019 № 06-01-17/1272-01, № 06-01-17/1274-01, № 06-01-17/1275-01, № 06-01-17/1276-01, № 06-01-17/1277-01, № 06-01-17/1278-01, № 06-01-17/1279-01, № 06-01-17/1280-01, № 06-01-17/1281-01, № 06-01-17/1282-01, № 06-01-17/1283-01, № 06-01-17/1284-01, № 06-01-17/1285-01, № 06-01-17/1288-01 відповідач повідомив позивача, що питання про продовження терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами буде розглянуто у відповідності до регуляторного акта, який буде винесено після узгодження на чергове засідання виконкому міської ради.
6.7. Зважаючи на відсутність прийнятого відповідачем рішення щодо продовження строку дії дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами, 12.03.2019 Підприємство звернулося до Міської ради із заявою від 11.03.2019 на укладання договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.
6.8. Листом від 09.04.2019 № 30.9-7203-30.6.1 Міська рада надала відповідь на заяву від 11.03.2019, в якій зазначила, що листами від 22.08.2018, 04.02.2019 та 12.03.2019 надано роз`яснення, що питання про продовження терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами буде розглянуто у відповідності до регуляторного акта, який буде винесено після узгодження на чергове засідання виконкому міської ради, - проекту рішення "Про внесення змін до Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя, затвердженого рішенням виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46".
6.9. Вказані обставини стали причиною звернення Підприємства до господарського суду з позовом про визнання укладеним між ним та Міською радою договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у запропонованій ним у позовній заяві редакції.
7. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
7.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання укладеним між Підприємством та Міською радою договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у запропонованій позивачем у позовній заяві редакції.
8.2. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Зазначений в частині другій статті 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.
Аналогічна позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 61/341, постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 46/406, від 07.05.2019 у справі №914/1002/18.
Отже, предмет спору у цій справі відповідає способам захисту, передбаченим статтею 16 ЦК України.
8.3. Верховний Суд зазначає, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.
Правовідносини з укладання господарських договорів у примусовому порядку за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 648 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Стаття 187 ГК України встановлює, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Відповідно до частин третьої, четвертої, сьомої статті 179 ГК України укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
8.4. Правовідносини, пов`язані із розміщенням та експлуатацією об`єктів зовнішньої реклами та інформації у населених пунктах, регулюються Законом України "Про рекламу", Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (далі - Типові правила).
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам`яток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини".