ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/420/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Макарівське лісове господарство"
на додаткове рішення Господарського суду Київської області
(суддя - Черногуз А.Ф.)
від 08.06.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Коротун О.М.; судді: Чорногуз М.Г., Сулім В.В.)
від 13.11.2019
за заявою Державного підприємства "Макарівське лісове господарство"
про розподіл судових витрат на правничу допомогу
у справі № 911/420/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Державного підприємства "Макарівське лісове господарство"
про стягнення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, збору за маневрену роботу та телеграфного збору,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з`явилися
відповідача - Буртовий М.В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" (далі - ДП "Макарівське лісове господарство") про стягнення 560 750,40 грн плати за користування вагонами, 502 182,24 грн збору за зберігання вантажу, 1 616,64 грн збору за маневрову роботу, 146,40 грн телеграфного збору.
1.2. Рішенням Господарського суду Київської області від 29.05.2018 у справі №911/420/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 та постановою Верховного Суду від 30.07.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
1.3. В ході розгляду справи в суді першої інстанції ДП "Макарівське лісове господарство" на виконання частини першої статті 124 та пункту 8 частини третьої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві на позовну заяву зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.
1.4. В подальшому ДП "Макарівське лісове господарство" подано заяву про вирішення питання щодо судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, в якій підприємство зазначило, що до закінчення розгляду судом даної господарської справи з об`єктивних причин не можливо визначити точну кількість часу, який буде витрачено на захист інтересів відповідача та керуючись статтею 221 Господарського процесуального кодексу України просив суд розглянути та задовольнити заяву після ухвалення рішення по суті.
1.5. В порядку, визначеному частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України ДП "Макарівське лісове господарство" подано клопотання про залучення доказів, щодо понесених судових витрат.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 08.06.2018 у справі №911/420/18 відмовлено у покладенні на ПАТ "Українська залізниця" судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 115 102,71 грн та судових витрат, що пов`язані з залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у розмірі 1 153,60 грн, які сплатило та має сплатити ДП "Макарівське лісове господарство" у зв`язку з розглядом справи № 911/420/18.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2018 у справі №911/420/18 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:
- під час розгляду справи в суді першої інстанції, було заявлено про витрати, які сторона очікує понести на правничу допомогу, у зв`язку з розглядом даної справи. Так, відповідач зазначив про це у відзиві на позовну заяву та заяві б/н від 23.04.2018 про вирішення питання щодо судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог;
- заявник вказував, що до кінця розгляду судом даної справи, з об`єктивних причин не може визначити точну кількість часу, який буде витрачено на захист інтересів відповідача у даній справі. Відтак, і підтвердити належними доказами (рахунками, актами виконаних робіт) витрати відповідача, здійснені на правничу допомогу, сторона не може. А тому заявник просив суд першої інстанції надати йому час (п`ять днів після ухвалення рішення по суті позовних вимог у даній справі) для подання до суду детального опису робіт (наданих послуг);
- рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю;
- згідно з частинами першою та другою статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог;
- відповідно до мотивувальної частини рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2019 у даній справі, питання розподілу судових витрат, пов`язаних з витратами відповідача на професійну правничу допомогу, ухвалено розглядати в порядку статті 221 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із поданням відповідачем відповідної заяви;
- суд першої інстанції, після ухвалення рішення по суті позовних вимог, ухвалою від 30.05.2018 призначив судове засідання з розгляду заяви відповідача про вирішення питання судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог на 08.06.2018, роз`яснивши учасникам справи, що згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;
- на підтвердження наданих послуг відповідачем надано такі докази: договір про надання правової допомоги № 11 від 10.01.2018, укладений між Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" та ДП "Макарівське лісове господарство"; копію акту здачі-прийняття виконаних робіт б/н від 04.06.2018 (без підпису замовника); копію рахунку № 21799 від 14.05.2018; копію рахунку № 21798 від 18.05.2018; копію рахунку № 21801 від 04.06.2018.
2.4. Відмовляючи у задоволенні вимог щодо покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 115 102,71 грн та судових витрат, що пов`язані із залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у розмірі 1 153,60 грн, місцевий господарський суд виходив з того, що;
- в договорі, укладеному між Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" та Державним підприємством "Макарівське лісове господарство" не зазначено в якій саме справі буде надаватись правова допомога;
- акт здачі-приймання виконаних робіт від 04.06.2018 не підписаний замовником. При цьому, судом відмовлено у задоволенні клопотання про приєднання до матеріалів справи підписаного замовником примірнику акту, оскільки відповідачем пропущено, передбачений частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, строк для подачі документів;
- всі документи (відзив, заяви тощо) підписувались Христофоровим О.В. як представником відповідача без зазначення його статусу адвоката. Крім того, довіреність №01-21/4 від 03.01.2018 від Державного підприємства "Макарівське лісове господарство", видана Христофорову О.В. як фізичній особі громадянину, а не як адвокату;
- в судовому засіданні 29.05.2018 Христофоров О.В. підтвердив, що здійснює представництво як фізична особа, а не адвокат, позаяк чинне законодавство не забороняє представництво в суді першої інстанції особою не в якості адвоката;
- в частині понесених витрат, що пов`язані з залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у розмірі 1153,60 грн, то у вказаних витратах суд відмовив з ще й з тих підстав, що у задоволенні заяви про залучення третьої особи судом було відмовлено, в зв`язку з необґрунтованістю поданої заяви.
2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив про непослідовність поведінки представника відповідача - Христофорова О.В. щодо здійснення ним представництва як адвокатом, так як докази подані стороною та надані суду пояснення суперечать один одному. При цьому погодився із правомірною відмовою судом першої інстанції у стягненні з позивача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки акт здачі-прийняття виконаних робіт не підписаний, що унеможливлює встановлення факту надання та отримання послуг, як і не надавалося доказів фактичного понесення витрат ДП "Макарівське лісове господарство" (платіжне доручення, квитанція).
Суд апеляційної інстанції не погодився із висновком місцевого господарського суду про необхідність відображення в умовах договору про надання правової допомоги конкретного номеру справи, за якою надається така допомога, однак зазначений висновок не вплинув на прийняття неправильного рішення.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 та додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 08.06.2018 у справі №911/420/18, ДП "Макарівське лісове господарство" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до місцевого господарського суду для повторного розгляду питання про розподіл судових витрат.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Державного підприємства "Макарівське лісове господарство":
- оскаржувані судові рішення є необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм процесуального права, що відповідно до статті 310 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування зазначених рішень;
- в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції дійшов до помилкових висновків, погодившись із висновками суду першої інстанції в частині визначення статусу представника відповідача Христофорова О.В., оскільки у відзиві на позов та у заяві від 23.04.2018 про вирішення питання щодо судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, відповідачем повідомлено про надання правової допомоги у даній справі Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" на підставі договору;
- суди першої та апеляційної інстанцій фактично самоусунулись від виконання свого обов`язку та пов`язали можливість відшкодування виключно з формальним фактом погодження (шляхом підписання) наданих послуг клієнтом адвокатського об`єднання, тобто не надали оцінку наданим копіям рахунків №21799 від 14.05.2018, №21798 від 18.05.2018, № 21801 від 04.06.2018 з деталізаціями, в яких зазначено детальний опис робіт виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги;
- суди попередніх інстанцій порушили статтю 129 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) і не передбачає, зокрема, що гонорар має бути сплаченим на момент розгляду заяви. Тобто, допускаючи можливість подання доказів понесених витрат на правову допомогу протягом 5 днів після винесення рішення судом, законодавець допустив можливість того, що клієнт адвоката може і не встигнути сплатити адвокату, чи як у даній справі адвокатському об`єднанню вартість робіт та наданих послуг, тому передбачив можливість надання доказів обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом робіт без надання доказів фактичної сплати, однак із доведенням факту існування обов`язку клієнта адвоката сплатити ці витрати.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця АТ "Укрзалізниця" просить відмовити в її задоволенні, а додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 у справі № 911/420/18 залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Виходячи із змісту статті 131-2 Конституції України, обов`язковою вимогою для здійснення представництва іншої особи у суді є те, що таке представництво може здійснювати виключно адвокат.
При цьому пунктом 11 частини 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
4.2. Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 58 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
4.3. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги:
- договір про надання правової допомоги;
- довіреність;
- ордер;
- доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною третьою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
4.4. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не встановлює, що в довіреності, виданій на ім`я фізичної особи - адвоката, обов`язково зазначається про те, що такий представник є саме адвокатом. Не містить таких вимог ні Господарський процесуальний кодекс України, ні Цивільний кодекс України, яким врегульовано питання представництва за довіреністю.