Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 219/72/17
провадження № 61-14668св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бахмут Донецької області,
третя особа - будівельно-комерційна фірма "Водспецбуд",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 26 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Дундар І. О., Кішкіної І. В., Соломахи Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бахмут Донецької області, третя особа - будівельно-комерційна фірма "Водспецбуд", про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов`язків внаслідок виробничої травми.
Позовна заява мотивована тим, що з 21 вересня 1990 року до 02 серпня 2000 року він працював водієм в СМУ-3 "Водспецбуд", яке в подальшому ліквідовано.
27 серпня 1999 року під час роботи стався нещасний випадок, внаслідок якого йому встановлено 25 % втрати працездатності.
Часткова втрата працездатності внаслідок нещасного випадку під час виконання трудових обов`язків призвела до порушення його особистих немайнових прав, порушення нормальної життєдіяльності, необхідності здійснення ним додаткових зусиль для організації свого життя. Отримана травма спричинює йому моральну шкоду, на відшкодування якої просив стягнути з відповідача 15 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Бахмут Донецької області на користь ОСОБА_1 7 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок трудового каліцтва. У іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у разі, коли право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача до 01 січня 2006 року, потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування України незалежно від моменту звернення до суду та дати ухвалення судового рішення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що під час розгляду справи не було встановлено, що підприємство, на якому працював ОСОБА_1, мало перед ним заборгованість з відшкодування моральної шкоди, належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем не було надано.
Крім того, на час звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" було викладено в новій редакції. Відповідно до частини восьмої статті 36 цього Закону відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів України про працю. Перехідні положення Закону не передбачають обов`язок Фонда щодо відшкодування моральної шкоди працівникам ліквідованих підприємств.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення апеляційного суду не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, оскільки ухвалене при неповному з`ясуванні обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що у зв`язку з ліквідацією підприємства Фонд соціального страхування не несе жодних зобов`язань. Судом не враховано правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року в справі № 6-801цс15, відповідно до яких особам, які постраждали на виробництві до 01 квітня 2001 року, Фонд соціального страхування сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги з того часу, коли відповідні підприємства передали йому в установленому порядку документи, які підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі виплати і послуги, або коли таке право було встановлено в судовому порядку.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві (запереченнях) на касаційну скаргу Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Бахмут Донецької області зазначив, що на момент встановлення позивачу первинної стійкої втрати професійної працездатності у 2000 році ще не були чинними норми статей 21, 28, 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105 "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", згідно з якими обов`язок по сплаті страхової виплати за моральну шкоду, спричинену внаслідок професійного захворювання або трудового каліцтва, покладався на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Вказані вище норми законодавства України були чинними у період з 2001 року по 2005 рік.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цивільну справу № 219/72/17 передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бахмут Донецької області, третя особа - БКФ "Водспецбуд", про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов`язків внаслідок виробничої травми, призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що з 21 вересня 1990 року до 25 серпня 2000 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах зі СМУ-3 "Водспецбуд", яке на теперішній час ліквідовано без правонаступництва.
25 серпня 1999 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок.
Згідно з випискою з акта огляду МСЕК від 10 січня 2000 року № 016326 ОСОБА_1 встановлено 25 % втрата працездатності у зв`язку з травмою.
Згідно з виписками з актів огляду МСЕК від 25 березня 2002 року № 087888, від 04 жовтня 2004 року № 092638, від 18 жовтня 2006 року № 006471, від 27 жовтня 2008 року № 007607 встановлена ОСОБА_1 втрата працездатності - 25 % не змінювалась.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СМУ-3 "Водспецбуд" 20 квітня 2001 року реорганізовано шляхом приєднання до ДП "Водспецбуд" ВАТ "Донбасканалбуд", яке ліквідовано 30 червня 2005 року (а. с. 28).
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права
Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є одним із видів загальнообов`язкового державного соціального страхування (стаття 4 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР "Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування"). Правове регулювання страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання здійснювалося, зокрема, Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-ХІV).