ПОСТАНОВА
Іменем України
30 січня 2020 року
Київ
справа №823/1930/17
адміністративне провадження №К/9901/49330/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 (головуючий суддя: Кульчинський С.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 (головуючий суддя: Собків Я.М., судді: Петрик І.Й., Сорочко Є.О.) у справі 3823/1930/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
29.11.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі- відповідач ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" щодо невключення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно гарантованої суми належної до виплати позивачу у розмірі 20 177 грн 04 коп.;
- скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.09.2016 №42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів, що є нікчемними" в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (код ЄДРПОУ 39140702) з перерахування коштів позивачу в ПАТ "Банк Михайлівський" у розмірі 20 177 грн 04 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч норм чинного законодавства України його не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а в подальшому і до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2017, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" щодо невключення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_1 у розмірі 20 177 грн 04 коп.
Визнано протиправним і скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.09.2016 №42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів, що є нікчемними" в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (код ЄДРПОУ 39140702) з перерахування коштів ОСОБА_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" у розмірі 20 177 грн 04 коп.
Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку ОСОБА_1, відкритого у ПАТ "Банк Михайлівський", у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточні рахунки позивача, в розумінні Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) є вкладом. Водночас суди зазначили, що за відсутності підстав нікчемності правочинів Уповноважена особа Фонду зобов`язана включити дані про рахунки позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, однак вказаних дій не вчинили, чим допустили протиправну бездіяльність.
Також суди вийшли за межі позовних вимог та з метою повного захисту прав позивача дійшли висновку про зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню щодо рахунку позивача.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 27.04.2018), в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що дії щодо виявлення укладених банком правочинів, які мають ознаки нікчемності, вчинялись Уповноваженою особою Фонду на виконання покладених не неї законом обов`язків. Також скаржник зазначає, суди під час розгляду справи не встановили та не звернули увагу на договори позики, укладені між позивачем та ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр", а також не встановили правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були залучені ним за договором.
На переконання відповідача, позивач не є вкладником банку в розумінні Закону України № 4452-VI.
Також скаржник вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 2, 7, 8, 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ.
Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу із суду першої інстанції.
В порядку статті 31, пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М. за результатами автоматизованого розподілу від 01.07.2019 у справі визначений новий склад суду (головуючий суддя: Чиркін С.М., судді: Єзеров А.А., Шарапа В.М.).
Позивач та третя особа правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту встановлення судами фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.05.2016 між ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" та позивачем укладено договір №980-021-000234552.
Відповідно до умов вищевказаного договору позивач зобов`язаний був передати ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" грошові кошти в сумі 20 000 грн 00 коп. строком не більше 271 дня, а ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" в свою чергу, зобов`язане було повернути кошти та виплатити проценти в розмірі та строки визначені у договорі у безготівковій формі на рахунок позивача в ПАТ "Банк Михайлівський" № НОМЕР_1 .
06.05.2016 між позивачем та ПрАТ "Страхова компанія "ФОРТЕ", від імені якого діяв, як повірений, ПАТ "Банк Михайлівський" на підставі договору доручення №001 від 03.10.2013 року та довіреності №31122015-7 від 31.12.2015 року був укладений договір добровільного страхування фінансових ризиків "КАПІТАЛ" №К980-021-000234552. Згідно з умовами даного договору страхування ПрАТ "Страхова компанія "ФОРТЕ" зобов`язана здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку.
У свою чергу, позивачем вчасно виконано свої зобов`язання, оскільки останнім перераховано кошти в сумі 20 000 грн 00 коп. на рахунок ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр", що підтверджується платіжним дорученням №997221 від 06.05.2016.
З матеріалів справи судом встановлено, що 19.05.2016 на поточний рахунок, відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський" на ім`я позивача № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти у сумі 20 177 грн 04 коп.
Вказані кошти перераховані ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на виконання взятих перед позивачем зобов`язань за договором №980-021-000234552 від 06.05.2016.
За інформацією виписки по особовим рахункам, наданої ПАТ "Банк Михайлівський" щодо руху коштів по рахунку позивача з 19.05.2016 по 31.10.2016, на рахунок позивача 19.05.2016 від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" надійшли грошові кошти у розмірі 177 грн 04 коп. з призначенням платежу: "Оплата процентів по договору №980-021-000234552 від 06.05.2016", в сумі 20 000 грн 00 коп. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-021-000234552 від 06.05.2016".
Вищезазначені перекази коштів (транзакції), здійснені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" відповідно до наказу тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 № 42/2 визнано нікчемними правочинами на підставі пунктів 7-9 статті 38 Закону № 4452-VІ.
На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" від 23.05.2016 №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" від 23.05.2016 №812, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Ю.П. строком на 1 місяць з 23.05.2016 по 22.06.2016.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22.07.2016 та продовжено повноваження Уповноваженої Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 22.07.2016 включно.
У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" від 12.07.2016 №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 12.07.2016 №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Ю.П. з 13.07.2016 по 12.07.2018, включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1702 повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову О.Ю. з 05.09.2016, включно.
Починаючи з 18.07.2016 розпочалися виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду через банки-агенти.
Позивач неодноразово звертався із відповідними заявами до Уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" щодо включення позивача до цього переліку та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як про особу, що має право на відшкодування коштів у ПАТ "Банк Михайлівський".
Однак, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, даних позивача до відповідного переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню щодо рахунку позивача включено не було.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
За змістом частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
В свою чергу, згідно із частиною першою статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Згідно із частиною другою статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
За змістом частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.