ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №814/1400/17
адміністративне провадження №К/9901/61400/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 (головуючий суддя: Гордієнко Т.О.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018 (головуючий суддя: Градовський Ю.М., судді: Крусян А.В., Лук`янчук О.В.) у справі № 814/1400/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
13.07.2017 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа ФГВФО), третя особа ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр", в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО;
- зобов`язати Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. подати до ФГВФО додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із зазначенням суми до виплати у розмірі 86460,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що її безпідставно не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.02.2018, яке залишено без змін постановою Одеським апеляційним адміністративним судом від 08.08.2018, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО.
Зобов`язано Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, із зазначенням суми до виплати у розмірі 86460,48 грн (вісімдесят шість тисяч чотириста шістдесят гривень 48 коп.).
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що в розумінні Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) позивачка є вкладником. Водночас зазначили про відсутність підстав для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО, що свідчить про протиправну бездіяльність.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 11.09.2018), в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018, ухвалити нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що договір укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі Банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом № 4452-VI та Законом України від 07.12.2000 № 2121-III "Про банки та банківську діяльність" (далі - Закон № 2121-III).
Також скаржник вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 2, 7, 8, 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ.
Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2018 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу із суду першої інстанції.
В порядку статті 31, пункту 15 Перехідних положень КАС України, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (головуючий суддя) за результатами автоматизованого розподілу від 20.06.2019 у справі визначений новий склад суду (головуючий суддя: Чиркін С.М., судді: Єзеров А.А.,Саприкіна І.В.).
Позивач та третя особа правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту встановлення судами фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.04.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір банківського рахунку за №980-052-000001475, відповідно до якого на ім`я позивачки відкрито поточний рахунок за № НОМЕР_2 в гривні.
Станом на 05.05.2016 на поточному рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 було 86000 грн.
10.05.2016 року між ОСОБА_1 (Сторона-1) та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (Сторона-2) було укладено Договір за №9 80-052- 000235588 (далі - Договір).
У відповідності до п.1.1. Договору ОСОБА_1 передає Стороні-2 у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Сторона-2 зобов`язується повернути кошти ОСОБА_1 та виплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.
Умовами п.1.2. Договору визначено, що Сторона-2 приймає від ОСОБА_1 у власність кошти на наступних умовах: сума коштів - 86 000 грн; строк користування коштами - не більше 42 дні; Сторона-2 повертає ОСОБА_1 кошти у безготівковій формі та сплачує проценти у безготівковій формі на рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_3 в ПАТ "Банк Михайлівський", код Банку 380935.
19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" повернуто на поточний рахунок ОСОБА_1 суму її вкладу в розмірі 86 000 грн разом із нарахованими відсотками у розмірі 460,48 грн по договору за №9 80-052- 000235588 від 10.05.2016.
В подальшому на підставі рішення Національного банку України "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" за №14/БТ від 23.05.2016 виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" за №812 від 23.05.2016 та рішення "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" за №991 від 13.06.2016.
На підставі прийнятих рішень, Фондом розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23.05.2016 по 22.07.2016 включно.
Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" призначено Ірклієнка Ю.П.
Рішенням Правління Національного банку України за №124-рш від 12.07.2016 оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський".
На підставі Рішення НБУ за №124-рш виконавчою дирекцією Фонду гарантування винесено Рішення за №1213 від 12.07.2016, згідно з яким з 13.07.2016 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016 по 12.07.2018.
Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО за №1702 від 01.09.2016 призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкову О.Ю., починаючи з 05.09.2016.
У січні 2017 року листом уповноваженої особи ФГВФО за №3Г1/9057 повідомило ОСОБА_1, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий Центр" 19.05.2016 в сумі 86 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №9 80-052- 000235588 від 10.05.2016" на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 є нікчемним, а також переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 в сумі 460,48 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №9 80-052- 000235588 від 10.05.2016" на рахунок за № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 є нікчемним.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Згідно із частиною другою статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.