1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

23 січня 2020 року

м. Київ

справа № 700/1001/18

Провадження № 51-4795 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Кравченка С.І.,

суддів: Ємця О.П., Остапука В.І.,

при секретарі Матушевській Л.О.,

за участю прокурора Чабанюк Т.В.,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018250200000323за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт. Лисянка Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 20 червня 2019 року щодо ОСОБА_1 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2019 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України на один рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 20 червня 2019 року цей вирок змінено в частині встановлених судом фактичних обставин та призначеного покарання.

Виключено з мотивувальної частини вироку посилання на: «…умисно не сплачував призначених судом аліментів, будь-якої матеріальної допомоги дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надавав, що призвело до виникнення загальної заборгованості станом на 01.10.2018 року в сумі 72623,11 грн.».

Ухвалено вважати правильним посилання в мотивувальній частині вироку на: «…умисно не сплачував призначених судом аліментів, будь-якої матеріальної допомоги дитині ОСОБА_2 не надавав, що призвело до виникнення заборгованості станом на 01.10.2018 року в сумі 35 596, 56 грн.».

Виключено з вступної частини вироку посилання на судимість ОСОБА_1 згідно ст. 89 КК України.

Пом`якшено ОСОБА_1 покарання та призначено за ч. 1 ст. 164 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) грн.

В решті вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком суду, з урахуванням змін внесених судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 визнаний винуватим, у тому, що згідно виконавчого листа Лисянського районного суду Черкаської області №2/700/570/13 від 24.12.2013 року, зобов`язаний був сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно з 29.11.2013 року до повноліття дитини.

Проте, ОСОБА_1 , маючи тимчасові заробітки, а також можливість надавати матеріальну допомогу, систематично, злісно, умисно не сплачував призначених судом аліментів, будь-якої матеріальної допомоги дитині ОСОБА_2 не надавав, що призвело до виникнення заборгованості станом на 01.10.2018 року в сумі 35 596, 56 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі з прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що апеляційний суд, у порушення вимог закону, розглянув справу та змінив вирок у відсутність потерпілої. Вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, а саме ст. 69 КК України, та як наслідок, м`якість призначеного покарання. Вважає, що апеляційний суд безпідставно застосував ст. 69 КК України та призначив покарання без урахування вимог ст. 50, 65 КК України.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, лише якщо цим не погіршується становище засудженого.

Висновок суду про доведність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, кваліфікація його дій у касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується покарання, призначеного апеляційним судом ОСОБА_1 із застосуванням ст. 69 КК України, яке, на думку прокурора, є м`яким і не відповідає вимогам закону, то касаційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання,

................
Перейти до повного тексту