Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 505/2898/19
Провадження № 51-5283 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Остапука В.І., Слинька С.С.
при секретарі Матушевській Л.О.,
за участю прокурора Чабанюк Т.В.
розглянув касаційну скаргу захисника Осокіна С.Ю. на ухвалу судді Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника Осокіна С.Ю. та обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11 вересня 2019 року про обрання ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 8 листопада 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
На розгляді в Котовському міськрайонному суді Одеської області знаходиться кримінальне провадженнявнесене до ЄРДР №12019160180000904 щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11 вересня 2019 року, у підготовчому судовому засіданні, задоволено клопотання прокурора та обрано ОСОБА_1 , запобіжний захід - тримання під вартою до 8 листопада 2019 року.
У клопотанні захисника Осокіна С.Ю. про скасування запобіжного заходу - відмовлено.
Ухвалою судді Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника Осокіна С.Ю. та обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11 вересня 2019 року
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Осокін С.Ю., посилаючись на незаконність ухвали судді апеляційного суду, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що прийняте рішення позбавляє обвинуваченого права на захист та на оскарження неправомірного судового рішення, і не відповідає ст. ст. 8, 29, 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року у справі № 4-р/2019 (№ 3-208/2018(2402/18) щодо неконституційності положень ч. 2 ст. 392 КПКУкраїни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор не заперечував проти доводів, викладених у касаційній скарзі.
Мотиви Суду
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частини 6 статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1статті 7 цього Кодексу.
Статтею 7 КПК Українипередбачено загальні засади кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом та судом, презумпція невинуватості й забезпечення доведеності винуватості, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника та обвинуваченого, суддя апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку під час підготовчого судового засідання обвинуваченому ОСОБА_1 не продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а за клопотанням прокурора до нього був застосований такий запобіжний захід, а тому скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Однак, з такою позицією суд касаційної інстанції погодитися не може.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що неможливість своєчасного апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою унеможливлює ефективну та оперативну (дієву) перевірку правомірності обмеження конституційного права особи на свободу на стадії судового розгляду. Рішенням від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 Конституційний Суд України визнав неконституційним положення частини 2 статті 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, п