1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

27 січня 2020 року

м. Київ

справа № 725/6580/15-ц

провадження № 61-16200св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дьолер Буковина», ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьолер Буковина», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами безпроцентної допомоги (позики),

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьолер Буковина» на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 березня 2019 року у складі судді Федіної А. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Одинака О. О., Владичана А. І.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом в якому просив стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Букофрут» (далі - ТзОВ «Букофрукт»), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дьолер Буковина» (далі - ТзОВ «Дьолер Буковина», товариство) та ОСОБА_2 заборгованість: за договором позики від 30 жовтня 2012 року № 4 у розмірі 159 777,04 грн, з яких 25 000 грн боргу, 1 563,69 грн 3 % річних від простроченої суми заборгованості, 15 825 грн індекс інфляції від суми заборгованості, 100 000 грн штрафу та 17 388,35 грн пені; за договором позики від 5 листопада 2012 року № 10 у розмірі 1 025 400,48 грн, з яких 355 000 грн боргу, 22 029,45 грн 3 % річних від простроченої суми заборгованості, 224 715 грн індекс інфляції від суми заборгованості, 177 500 грн штрафу та 246 156,03 грн пені; за договором позики від 24 грудня 2012 року № 14 у розмірі 571 994,51 грн, з яких 200 000 грн боргу, 11 605,47 грн 3 % річних від простроченої суми заборгованості, 125 200 грн індексу інфляції від суми заборгованості, 100 000 грн штрафу та 135 189,04 грн пені, а також судові витрати у справі в розмірі 6 090 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 30 жовтня 2012 року між ним та ТзОВ «Букофрут» укладено договір фінансової безпроцентної допомоги № 4, за умовами якого він надав ТзОВ «Букофрут» грошові кошти в сумі 200 000 грн з умовою повернення вказаної суми до 30 жовтня 2013 року.

05 листопада 2012 року між вказаними сторонами укладено договір фінансової безпроцентної допомоги № 10, за умовами якого позивач передав ТзОВ «Букофрут» грошові кошти в сумі 355 000 грн строком до 05 листопада 2013 року.

24 грудня 2012 року сторони уклали договір фінансової безпроцентної допомоги № 14, за умовами якого ТзОВ «Букофрут» отримало від позивача грошові кошти в сумі 200 000 грн, з умовою їх повернення до 24 грудня 2013 року.

02 вересня 2013 року між сторонами укладені додаткові угоди до вказаних договорів, в яких передбачені умови відповідальності сторін у разі порушення взятих на себе зобов`язань.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за вказаними договорами, між позивачем та ОСОБА_2 30 жовтня, 05 листопада, 24 грудня 2012 року укладені договори поруки, за умовами яких ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання нести відповідальність перед позивачем за неналежне виконання ТзОВ «Букофрут» своїх зобов`язань за договорами безпроцентної допомоги.

Оскільки позичальник належним чином не виконав своїх зобов`язань, грошові кошти у визначені умовами договорів строки не повернув, тому повинен нести відповідальність у вигляді штрафу, пені, інфляційних та 3 % річних, що передбачено пунктом 9.1 кожного з договорів позики, що відповідає вимогам частини другої статті 625 ЦК України.

Ураховуючи наведене просив позов задовольнити.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 вересня 2016 року

замінено первісного відповідача ТзОВ «Букофрут» на належного відповідача - ТзОВ «Дьолер Буковина», який є правонаступником первісного відповідача.

Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі

Першотравневий районний суд м. Чернівці рішенням від 06 вересня 2016 рокупозов задовольнив. Стягнув солідарно з ТОВ «Дьолер Буковина», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором позики від 30 жовтня 2012 року № 4 25 000 грн боргу, 1 563,69 грн 3 % річних від простроченої заборгованості, 15 825 грн індекс інфляції від суми заборгованості, 100 000 грн штрафу, 17 388,35 грн пені, що в загальній сумі становить 159 777,04 грн; за договором позики від 05 листопада 2012 року № 10 355 000 грн боргу, 22 029,45 грн 3 % річних від простроченої заборгованості, 224 715 грн індекс інфляції від суми заборгованості, 177 500 грн штрафу, 246 156,03 грн пені, що в загальній сумі становить 1 025 400,48 грн; за договором позики від 24 грудня 2012 року № 14 200 000 грн боргу, 11 605,47 грн 3 % річних від простроченої заборгованості, 125 200 грн індекс інфляції від суми заборгованості, 100 000 грн штрафу, 135 189,04 грн пені, що в загальній сумі становить 571 994,51 грн 51 коп. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Апеляційний суд Чернівецької області рішенням від 31 жовтня 2016 рокурішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення штрафів за договором позики від 30 жовтня 2012 року № 4 у розмірі 100 000 грн; за договором позики від 05 листопада 2012 року № 10 у розмірі 177 500 грн; за договором позики від 24 грудня 2012 року № 14 у розмірі 100 000 грн скасував, у задоволенні цих позовних вимог відмовив. Рішення районного суду в частині стягнення солідарно з ТОВ «Дьолер Буковина», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за вказаними договорами позики в частині визначення загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню за кожним договором, змінив. Стягнув з ТзОВ «Дьолер Буковина» на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 30 жовтня 2012 року № 4 у сумі 42 388,69 грн, за договором позики від 05 листопада 2012 року № 10 у сумі 601 744,45 грн, за договором позики від 24 грудня 2012 року № 14 у сумі 336 805,47 грн.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що стягнення неустойки у вигляді штрафу та пені є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне і те саме порушення.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 01 листопада 2017 року рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 6 вересня 2016 року та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2016 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що ухвалюючи рішення у справі суди не сприяли всебічному і повному з`ясуванню обставин у справі, належним чином не перевірили заперечень відповідача ТОВ «Дьолер Буковина» щодо пред`явленого до нього позову, не надали оцінки наявним у справі заявам про прощення боргу від 23 жовтня 2013 року, не вирішили питання щодо допиту у справі в якості свідка ОСОБА_3 та не з`ясували, чи підписував він замість ОСОБА_1 заяву про прощення боргу. При цьому суди не надали оцінки висновку експертного почеркознавчого дослідження від 27 липня 2016 року № 6805/6806, проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, не вирішили питання щодо призначення у справі повторної почеркознавчої експертизи для з`ясування питання, чи була заява про прощення боргу від 23 жовтня 2013 року від імені ОСОБА_1 підписана ОСОБА_3

Першотравневий районний суд міста Чернівці рішенням від 19 березня 2019 року позов задовольнив частково. Стягнув солідарно з ТзОВ «Дьолер Буковина» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 59 777,04 грн заборгованості за договором позики від 30 жовтня 2012 року № 4; 847 900,48 грн заборгованості за договором позики від 05 листопада 2012 року № 10; 471 994,51 грн заборгованості за договором позики від 24 грудня 2012 року № 14. Вирішив питання про розподіл судових витрат у справі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що товариство не виконало свої зобов`язання за договорами, а тому разом із поручителем, який поручався за належне виконання ними грошового зобов`язання, повинні нести відповідальність. Пеня й штраф є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - несвоєчасне виконання одного й того самого грошового зобов`язання суперечить статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення та загальним засадам цивільного законодавства.

Чернівецький апеляційний суд постановою від 16 серпня 2019 рокурішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 19 березня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_2 боргу за договорами позики від 30 жовтня 2012 року № 4, від 05 листопада 2012 року № 10 та від 24 грудня 2012 року № 14 скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТзОВ «Дьолер Буковина» про стягнення пені за вказаними договорами позики відмовив. Рішення суду в частині визначення загальної суми боргу змінив. Стягнув з ТзОВ «Дьолер Буковина» на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 30 жовтня 2012 року № 4 у розмірі 42 388,69 грн; за договором позики від 05 листопада 2012 року № 10 у розмірі 601 744,45 грн; за договором позики від 24 грудня 2012 року № 14 у розмірі 336 805,47 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач не довів факту прощення йому ОСОБА_1 боргу за вказаними договорами позики, а відтак грошове зобов`язання не припинилося, а тому задоволенню підлягають вимоги щодо стягнення суми боргу, 3 % річних від простроченої суми та інфляційні втрати. Оскільки позивач звернувся з цим позовом у грудні 2015 року, то його вимоги заявлені до поручителя задоволенню не підлягають, адже порука припинена.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 30 серпні 2019 року до Верховного Суду, ТзОВ «Дьолер Буковина» просить скасувати рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 березня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 серпня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТзОВ «Дьолер Буковина» про стягнення боргу за договором позики від 30 жовтня 2012 року № 4 в сумі 42 388,69 грн, боргу за договором позики від 05 листопада 2012 року № 10 в сумі 601 744,45 грн, боргу за договором позики від 24 грудня 2012 № 14 в сумі 336 805,47 грн, та в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга моти

................
Перейти до повного тексту