Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 452/2416/17
провадження № 61-9805св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство Самбірської міської ради "Житлово-експлуатаційний комбінат",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року у складі судді Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Самбірської міської ради "Житлово-експлуатаційний комбінат" про відшкодування матеріальних витрат в розмірі 81 375 грн та моральної шкоди - 50 000 грн.
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26 вересня 2017 року у складі судді Карнасевич Г. І. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та повідомлено про необхідність протягом п`ятиденного строку з дня отримання копії ухвали виправити недоліки позовної заяви. Підставами залишення позовної заяви без руху було те, що в заяві відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, а також не вказано копій документів, які додаються. Крім того, позивач не додав до заяви квитанції про сплату судового збору в розмірі 640 грн за кожну позовну вимогу.
06 жовтня 2017 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про звільнення від сплати судового збору та зазначив, що ним дотримано вимог щодо форми і змісту позовної заяви, передбачених частинами першою-восьмою статті 119 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час подання позовної заяви (далі - ЦПК України 2004 року).
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення, а позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що позивач не підтвердив належними доказами неможливість сплатити судовий збір у зв`язку з його скрутним майновим становищем та не усунув недоліків позовної заяви.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16 листопада 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику слід було зазначити, в чому полягає незаконність і необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, а також - сплатити судовий збір в розмірі 320 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2017 року постановлено вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник отримав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 29 листопада 2017 року, однак станом на 14 грудня 2017 року не усунув недоліків і не сплатив судовий збір.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У січні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року та розглянути справу по суті.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що єдиною підставою для повернення апеляційної скарги була несплата судового збору, проте апеляційний суд не звернув уваги на додані до позовної заяви та апеляційної скарги довідки про його стан здоров`я та майнове становище.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Самбірського міськрайонного суду Львівської області.
24 липня 2018 року справа № 452/2416/17 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).