Постанова
Іменем України
27 січня 2020 року
м. Київ
справа № 343/2416/15-ц
провадження № 61-38965св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: Яворівська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3, яка є правонаступником ОСОБА_4,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2016 року у складі судді Тураша В. А. та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2018 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Матківського Р. Й., Мелінишин Г. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Яворівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (далі - Яворівська сільська рада), ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що ОСОБА_6 є власником домоволодіння по АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 - 3/4 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , до яких генеральним планом забудови села передбачена під`їзна дорога шириною 6 м, яка є провулком, що з`єднує вулицю Сонячну з вулицею Коляджина. Однак рішенням Яворівської сільської ради від 19 листопада 2009 року, на підставі якого ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка площею 0,1124 га, запроектовану під`їзну дорогу зменшено до ширини 1,5 м, що суперечить положенням статті 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). При цьому після отримання 30 квітня 2010 року державного акта на право власності на землю ОСОБА_4 встановив навколо спірної ділянки огорожу з металевої сітки, чим позбавив їх доступу до власного житла та права проїзду по запроектованій дорозі громадського користування. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили: поновити їм пропущений строк звернення до суду; визнати незаконним та скасувати вищезазначене рішення Яворівської сільської ради; визнати недійсним виданий на ім`я ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку.
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2016 року позов задоволено. Поновлено строк звернення до суду. Визнано незаконним та скасовано рішення Яворівської сільської ради від 19 листопада 2009 року № 436-19/09 "Про внесення змін у рішення 17 сесії сільської ради від 19 листопада 1997 року та рішення 16 сесії сільської ради від 27 липня 2004 року щодо визначення (уточнення) площі і цільового призначення на кожну земельну ділянку гр. ОСОБА_4 ". Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 074703 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2622088001:01:002:0119, виданий ОСОБА_4, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011030300203, від 30 квітня 2010 року, та скасовано його реєстрацію. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що при прийнятті 19 листопада 2009 року оспорюваного рішення Яворівською сільською радою були порушенні вимоги земельного законодавства, а саме: передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку загального користування, на місці якої згідно з генеральним планом забудови села Яворів передбачене влаштування під`їзної дороги із сільської вулиці Сонячної до домоволодінь позивачів. Оскільки державний акт на право власності на землю був виданий ОСОБА_4 на підставі незаконного рішення сільської ради, то цей правовстановлюючий документ підлягає визнанню недійсним. Суд вважав за можливе поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для подання позову, оскільки вони дізналися про існування рішення сільської ради та державного акта серії ЯК № 074703 у травні 2012 року, після чого звернулися до правоохоронних органів. Кримінальне провадження, заведене відносно посадових осіб сільської ради, було закрите 30 липня 2015 року, що спонукало позивачів звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2017 року до участі у справі була залучена ОСОБА_3 як правонаступник ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Долинського районного суду від 18 липня 2016 року - без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У липні 2018 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2016 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2018 рокуі ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дали неправильну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, зокрема генеральному плану забудови села, у зв`язку з чим помилкового вважали, що на спірній земельній ділянці передбачене влаштування під`їзної дороги шириною 6 м, яка є провулком. Крім того, земля була виділена ОСОБА_4 на підставі рішення Яворівської сільської ради від 19 листопада 1997 року, тобто до затвердження у 2004 році генерального плану. В такому випадку сільська рада мала право вилучити спірну ділянку з мотивів суспільної необхідності. Суди безпідставно поновили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для подання позову.
У вересні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Наведені у скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який перевірив їх та спростував відповідними висновками. Ці доводи зводяться до переоцінки доказів та обставин справи. Позивачі не мають іншого під`їзду до своїх домоволодінь, у зв`язку з чим тривалий час вимушені користуватися промисловою дорогою "Долинанафтогаз".
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Долинського районного суду Івано-Франківської області.
07 вересня 2018 року справа № 343/2416/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником домоволодіння по АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 - 3/4 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 .
Рішенням 17 сесії Яворівської сільської ради народних депутатів від 19 листопада 1997 року № 17 "Про передачу земель у власність" ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею 0,57 га, з яких: 0,25 га - для обслуговування житлового будинку, 0,13 га та 0,19 га - для ведення особистого підсобного господарства.
Рішенням Яворівської сільської ради від 26 грудня 2003 року № 121-12/03 затверджено генеральний план забудови села Яворів на період до 2023 року, яким запроектовано провулок Сонячний поблизу домоволодіння ОСОБА_4 .
Рішенням Яворівської сільської ради від 19 листопада 2009 року № 436-19/09 "Про внесення змін у рішення 17 сесії сільської ради від 19 листопада 1997 року та рішення 16 сесії сільської ради від 27 липня 2004 року щодо визначення (уточнення) площі і цільового призначення на кожну земельну ділянку гр. ОСОБА_4 " відповідачу передано у власність земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2, а також - земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,4590 га, з яких 0,1124 га - ділянка з кадастровим номером 2622088001:01:002:0119, яка розташована біля житлового будинку ОСОБА_4
26 березня 2010 року Управлінням Держкомзему у Долинському районі погоджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1124 га для ведення особистого селянського господарства.
30 квітня 2010 року ОСОБА_4 було видано державний акт серії ЯК № 974703 на право власності на земельну ділянку площею 0,1124 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в селі Яворів Долинського району.
Згідно з відповіддю Нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз" від 25 липня 2011 року, наданою на запит позивачів, промислова дорога 24-ПД, якою вони користуються, прокладена виключно для обслуговування свердловини і проїзд по ній стороннім транспортом не допускається.
Генеральним планом села Яворів до житлового будинку ОСОБА_1 запроектовано дорогу шириною 6,0 м у межах червоних ліній з проїжджою частиною в 3,5 м, що стверджується листом Відділу містобудування та архітектури Долинської районної державної адміністрації від 29 грудня 2011 року № 487.
Згідно з листом Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області від 28 березня 2014 року № 04-01/977 за результатами проведеної перевірки встановлено, що рішення Яворівської сільської ради від 19 листопада 2009 року № 436-19/09 прийняте з порушенням вимог статті 83 ЗК України, оскільки частина переданої ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1124 га для ведення особистого селянського господарства віднесена до земель загального користування села Яворів.
Висновком судової земельно-технічної експертизи № 06/04-18, складеним 18 квітня 2018 року судовим експертом Максимчином А. Д., встановлено, що накладення земельної ділянки площею 0,1124 га для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі державного акта серії ЯК № 974703, на земельну ділянку загального користування - провулок Сонячний у селі Яворів, запроектовану як громадська дорога у генеральному плані забудови, має площу 0,0140 га (140 кв. м): від точки "А" до "Б" довжиною 39,31 м та 4,07 м, від точки "Б" до "В" - 2,81 м, від точки "В" до "Г" - 43,14 м, від точки "Г" до "А" - 3,67 м. У правовстановлюючих документах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зазначена дорога, якою вони мали користуватися як під`їздом до своїх домоволодінь по АДРЕСА_4 . Однак згідно з пунктом 2 рішення Яворівської сільської ради від 26 грудня 2003 року № 121-12/03 запроектовано дорогу шириною 6,0 м між провулком Сонячним та вулицею Коляджина. Фактично ж ширина існуючого проходу складає від 1,3 м до 1,6 м. Визначити, чи співпадають межі, конфігурація та взаємне розташування земельних ділянок площею 0,57 га, виділених ОСОБА_4 на підставі рішення Яворівської сільської ради від 19 листопада 1997 року, та земельних ділянок, переданих у власність ОСОБА_4 за рішенням Яворівської сільської ради від 19 листопада 2009 року, в тому числі розташованої біля будинку ділянки площею 0,1124 га, по відношенню до земельної ділянки, за рахунок якої у генеральному плані забудови села Яворів запроектована громадська дорога, не видається можливим, оскільки у графічному матеріалі до рішення Яворівської сільської ради від 19 листопада 1997 року (плані земельних ділянок) не зазначені координати та чіткі тверді межі (будинки, будівлі, споруди, паркани, тощо), за якими можливо було б встановити межу на місцевості. Наклавши графічно контури земельних ділянок, які вказані у графічному матеріалі до рішення Яворівської сільської ради від 19 листопада 1997 року (плані земельних ділянок), з розробленими у 2010 році графічними матеріалами технічної документації із землеустрою, було отримано зведений план цих ділянок, згідно з яким: