Постанова
Іменем України
27 січня 2020 року
м. Київ
справа № 754/6091/18
провадження № 61-11473св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 березня 2019 року у складі судді Линдюка В. С. і постанову Апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2019 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Храпка В. Д., Бондаренка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (далі - ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС") про захист прав споживачів і визнання недійсним кредитного договорувід 29 жовтня 2017 року № 0012-0708 (далі - кредитний договір).
Позов мотивований тим, що 29 жовтня 2017 року між сторонами укладено кредитний договір № 0012-0708, згідно з яким позивач отримала грошові кошти в розмірі 5 700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору кредит наданий позичальниці виключно за допомогою веб-сайту кредитодавця (http://creditkasa.com.ua) за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
Строк дії кредитного договорускладав 14 днів, кредит підлягав поверненню згідно з графіком платежів (додаток 1 до договору) до 11 листопада 2017 року. Розмір процентів склав 2 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення визначеного договором строку, на який надається кредит. Річна відсоткова ставка за кредитним договором - 730 %.
ОСОБА_1 заповнила заявку на отримання кредиту, після чого отримала дзвінок від співробітника кредитодавця, пройшла перевірку та надала сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) і номер своєї картки, на яку бажала отримати кредит. Кредит виданий позивачу відразу на її картку.
Позивач вважає укладений кредитний договір таким, що порушує частину другу статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та частину другу статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки фактично працівники ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" при видачі кредиту не ознайомлюють позичальника з умовами кредитування та ризиками. Відсутнє будь-яке письмове підтвердження про ознайомлення позивача з такою інформацією.
Позивач, здійснюючи оформлення кредиту через Інтернет за 15 хвилин, не мала можливості об`єктивно оцінити та осмислити умови кредитування, виявити недоліки та оцінити всі можливі ризики та збитки.
Крім того, у пункті 1.6. кредитного договору встановлено, що за весь час прострочення сплачується до 2 % від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення. Отже, сума компенсації становить 100 %, що в розумінні пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" є несправедливою умовою та є підставою для визнання цього пункту договору недійсним.
Також ОСОБА_1 зверталась з листом до відповідача про відкликання згоди на обробку та використання її персональних даних, однак їй повідомлено, що ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" залишає за собою право на обробку її персональних даних до моменту виконання обов`язків, передбачених договором, тобто до остаточного погашення заборгованості. Отже, в укладеному кредитному договорі не передбачено право позичальника відізвати свою згоду на обробку персональних даних, що є порушенням пункту 2 статті 8 Закону України "Про захист персональних даних" і є підставою для визнання пункту 7.5 кредитного договору щодо обробки персональних даних недійсним.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 березня 2019 року позов задоволено частково, визнано недійсним пункт 1.6 кредитного договору від 29 жовтня 2017 року № 0012-0708, укладеного між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" і ОСОБА_1, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги в частині визнання кредитного договору недійсним у цілому необґрунтовані. Визнаючи пункт 1.6 договору недійсним, суд виходив із того, що у вказаному пункті вирішено питання забезпечення виконання зобов`язання шляхом встановлення пені за несвоєчасне виконання ОСОБА_1 зобов`язань. Розмір пені не конкретний, оскільки передбачено, що пеня складає до 2 % від неповерненої суми кредиту. Закріплення лише верхньої межі пені без умов і критеріїв її застосування не позбавляє відповідача нарахувати пеню у максимальному розмірі - 2 % від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення, що у сукупності становить 730 % на рік. Встановлений у договорі розмір пені перевищує розумну межу відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, є явно завищеним, не відповідає вимогам пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" і засадам справедливості, добросовісності, розумності, як наслідок, свідчить про непропорційність великої суми компенсації у разі невиконання позивачем зобов`язань за цим договором.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" залишено без задоволення, рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 березня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що кредитний договір укладений з ОСОБА_1 як із споживачем, тобто як із фізичною особою, яка отримала відповідний кредит для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з його підприємницькою діяльністю. Умова договору про нарахування пені у розмірі до 2 % є несправедливою, оскільки всупереч принципу добросовісності, породжує істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків споживача, внаслідок чого на позивачаможе бути покладено обов`язок щодо сплати 730 % відсотків від суми неповернутого кредиту та (або) несплачених відсотків на рік за порушення строку сплати кредиту та (або) процентів. Такий розмір пені при застосуванні цих умов призводить до встановлення непропорційно великої суми компенсації, тобто понад 50 % вартості кредиту і плати за користування кредитними коштами. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання такого пункту договору недійсним. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання такого пункту договору недійсним. Розрахунок заборгованості, здійснений відповідачем, з якого вбачається, що розмір нарахованої пені не перевищує 50 % вартості послуги, не підтверджує законність закріплення в оспорюваному договорі такого розміру пені, що є непропорційно великою сумою компенсації за невиконання (прострочення) виконання зобов`язань позичальником.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11 червня 2019 року ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНСИ" засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 березня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2019 року. У касаційній скарзі ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 березня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2019 року і постановити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС".
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем детально надано письмові пояснення та розрахунок, відповідно до якого вбачаються умови договору щодо розміру кредиту, умови пролонгації, суми пені та кількість прострочених днів за порушення зобов`язань. Станом на 08 листопада 2011 року прострочення виконання кредитного договору позивачем складає 320 днів.
Відповідачем нарахована пеня не за весь час прострочення, а у розмірі 50 % від тіла кредиту згідно з пунктом 5 частини 3 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", що складає 2 815,80 грн, а тіло кредиту - 5700,00 грн. Тому судами неправильно застосований пункт 5 частини 3 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" і передчасно прийняте рішення про те, що застосування пункту 1.6 договору призведе до нарахування пені у розмірі більшому за 50 % від тіла кредиту. Судами не надано оцінки розміру саме нарахованої відповідачем суми пені, що порушило право відповідача на свободу волевиявлення.
Пункт 5 частини 3 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає захист прав позичальника на сплату суми компенсації, тобто він застосовується до питань стягнення суми пені, що нарахована.
До спірних правовідносин не може застосовуватися Закон України "Про споживче кредитування", оскільки він стосується кредитних договорів з терміном дії більше одного місяця, а сторонами кредитний договір укладений на 14 днів.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судом
29 жовтня 2017 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" і ОСОБА_1 укладено кредитний договір за допомогою веб-сайту шляхом ідентифікації ОСОБА_1 і використання нею електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором (пункт 1.2 кредитного договору).
Кредитний договір укладений строком на 14 днів (пункт 1.3.).
У пункті 1.1 кредитного договору зазначено, що кредитодавець надав позивачу грошові кошти в кредит у сумі 5 700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит і сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 2 % від суми кредиту за кожен день користування коштами упродовж строку, передбаченого пунктом 1.3 (пункт 1.5).