Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 484/1647/16-ц
провадження № 61-26678св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 грудня 2016 року у складі судді Літвіненко Т. Я. та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 01 березня 2017 року у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Довжук Т. С., Колосовського С. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У травні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", зараз акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 27 червня 2008 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір
№ NKР0GA0000000111, відповідно до якого відповідачка отримала строком до 27 травня 2021 року кредит в сумі 27 052,04 доларів США зі сплатою 15 % річних.
Оскільки ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконує, АТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором, яка станом на 21 квітня 2016 року становить 1 271,34 доларів США, та складається з: заборгованості по комісії в сумі 1 066,32 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором в сумі
135,11 доларів США, штрафу (фіксована частина) в сумі 9,84 доларів США, штрафу (процентна складова) в сумі 60,07 доларів США.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 грудня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із відсутності підстав для задоволення позову за наявності судового рішення, яким визнано дії АТ КБ "ПриватБанк" щодо нарахування комісії за резервування ресурсів на дострокове погашення кредиту в сумі
1 099,06 доларів США за кредитним договором від 27 червня 2008 року
№ NKР0GA0000000111 протиправними та визнано споживчий кредит за вказаним договором в сумі 1 099,06 доларів США погашеним ОСОБА_1 .
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 01 березня 2017 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" відхилено.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від
27 грудня 2016 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
20 березня 2017 року АТ КБ "ПриватБанк" через засоби поштового зв?язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 01 березня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що посилання судів першої та апеляційної інстанції на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 квітня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 09 листопада
2016 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання дій щодо нарахування комісії за резервування ресурсів за дострокове погашення кредиту протиправними та визнання виконаним зобов?язання по кредитному договору від 27 червня 2008 року
№ KPOGA0000000111 є передчасним, оскільки банком вказані судові рішення оскаржені в касаційному порядку.
Банк вправі нараховувати винагороду за резервування ресурсів в порядку, що встановлені договором.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.
У липні 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Короткий зміст фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 27 червня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір
№ NKР0GA0000000111, відповідно до умов якого, позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 27 052,04 доларів США на споживчі цілі, а остання зобов`язалась повертати кредит згідно порядку та в строки, встановлені вказаним кредитним договором.
Згідно розрахунку, станом на 21 квітня 2016 року відповідач має перед позивачем заборгованість на загальну суму 1 271,34 доларів США, до якої входять заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі
1 066,32 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 135,11 доларів США, штрафи: 9,84 доларів США (фіксована частина) та 60,07 доларів США (процентна складова).
30 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання дій банку протиправними (справа
№ 484/1133/16-ц).
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 квітня 2016 року по цивільній справі № 484/1133/16-ц позов задоволено.
Визнано дії ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо нарахування комісії за резервування ресурсів на дострокове погашення кредиту в сумі 1 099,06 доларів США за кредитним договором № NKР0GA0000000111 від 27 червня 2008 року протиправними та визнано споживчий кредит за вказаним договором в сумі 1 099,06 доларів США погашеним ОСОБА_1 .
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 09 листопада
2016 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", по вищевказаній справі, відхилено, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 квітня 2016 року залишене без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року по цивільній справі
№ 484/1133/16-ц (провадження № 61-1564св18) касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від
28 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від
09 листопада 2016 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання дій протиправними відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із відсутності підстав для задоволення позову за наявності рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 квітня 2016 року по цивільній справі № 484/1133/16-ц, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 09 листопада 2016 року, та яким визнано дії АТ КБ "ПриватБанк" щодо нарахування комісії за резервування ресурсів на дострокове погашення кредиту в сумі
1 099,06 доларів США за кредитним договором від 27 червня 2008 року
№ NKР0GA0000000111 протиправними та визнано споживчий кредит за вказаним договором в сумі 1 099,06 доларів США погашеним ОСОБА_1 .
Проте з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій погодитися не можна.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:
За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.