Постанова
Іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
справа № 590/1087/17
провадження № 61-37322св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Сервіс»,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Сумської області від 03 травня 2018 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (далі - ТОВ «Авто Просто»), Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Сервіс» (далі - ТОВ «АТ Сервіс) про визнання правочинів недійсними та застосування реституції, посилаючись на те, що 03 вересня 2016 року між нею та ТОВ «Авто Просто» було укладено договір № 720192, предметом якого є надання учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, спрямованих на придбання автомобіля за рахунок об`єднання грошових коштів учасників через систему «Авто Так». В той же день між нею та ТОВ «АТ Сервіс» укладено договір доручення, предметом якого є зобов`язання сплатити повіреним винагороду ТОВ «Авто Просто» у розмірі 7 038 грн за рахунок довірителя. Однак оспорювані правочини були укладені під впливом обману та з використанням з боку відповідачів нечесної підприємницької практики. Вона отримала нечітку, неправдиву інформацію стосовно умов основного договору, які є несправедливими відносно неї як споживача та всупереч принципу добросовісності цивільних відносин створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків. Умова договору про надання учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах щодо його дії до повного виконання сторонами своїх зобов`язань не є встановленим строком припинення дії договору, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Система «Авто Так» функціонує таким чином, що учаснику, який сплатив повну вартість автомобіля та виконав усі зобов`язання щодо сплати внесків, буде надано право на отримання транспортного засобу на найближчому асигнаційному акті, який має проводитися у місяці, наступному за місяцем, в якому учасник повністю виконав усі зобов`язання за договором. Застосовуючи підміну понять «ціна автомобіля» та «поточна ціна автомобіля», ТОВ «Авто Просто» використовує нечесну підприємницьку практику, яка вводить споживача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, що є порушенням вимог статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Загальна сума зобов`язань не є фіксованою, оскільки щомісяця збільшується. Зміст договору є складним для сприйняття і розуміння правової природи правочину, прав та обов`язків сторін. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила:
- визнати недійсним з моменту укладення договір № 720192 від 03 вересня 2016 року з додатками № 1 та № 2, укладений між нею та ТОВ «Авто Просто»; стягнути з ТОВ «Авто Просто» грошові кошти в розмірі 41 782,77 грн;
- визнати недійсним з моменту укладення договір від 03 вересня 2016 року, укладений між нею та ТОВ «АТ Сервіс»; стягнути з ТОВ «АТ Сервіс» грошові кошти в розмірі 7 038 грн.
Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 30 січня 2018 року у складі судді Бондарчук Я. П. позов задоволено. Визнано недійсним договір № 720192 від 03 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто». Стягнуто з ТОВ «Авто Просто» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 41 782,77 грн. Визнано недійсним договір доручення № 720192 від 03 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АТ Сервіс». Стягнуто з ТОВ «АТ Сервіс» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 7 038 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що договір про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару у групі було укладено під впливом обману, із застосуванням нечесної підприємницької практики та включенням до нього несправедливих умов, у зв`язку з чим цей правочин підлягає визнанню недійсним із застосуванням правових наслідків його недійсності. Договір доручення також підлягає визнанню недійсним, оскільки він був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АТ Сервіс» з метою виконання основного договору, тобто є похідним.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 03 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Авто Просто» задоволено частково. Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 30 січня 2017 року в частині задоволення вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто» скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діяльності ТОВ «Авто Просто» під час укладення оспорюваного правочину ознак нечесної підприємницької практики, які б свідчили про несправедливість умов договору, зокрема не доведено, що його умовами порушується принцип добросовісності, вони призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін і завдають шкоди споживачеві.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У червні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Апеляційного суду Сумської області від 03 травня 2018 року, а рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 30 січня 2018 року залишити в силі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оспорювані договори були укладені під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики, зокрема, вона отримала нечітку, неправдиву інформацію стосовно основного правочину, дії ТОВ «Авто Просто» є забороненими відповідно до статей 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Перед укладенням договору про надання учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах вона ознайомилася з його змістом, але мало що зрозуміла. Ні в самому договорі, ні в додатках до нього не вказані підприємство, з яким відповідач уклав договір на постачання автомобіля, виробник, а також інші основні характеристики транспортного засобу та кінцевий термін дії самого договору. При належному роз`ясненні всіх умов та наслідків указаного договору вона не погодилася б на його укладення. Умовами угоди для неї встановлений обов`язок сплачувати періодичні платежі разом із щомісячною винагородою, розмір яких постійно змінюється залежно від поточної ціни на автомобіль, навіть після його отримання. При цьому учасник, який вже отримав автомобіль, може достроково розірвати угоду лише за умови повної сплати вартості автомобіля і щомісячної винагороди, згідно з графіком. Тому, на її думку, умови договору є несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу. Крім того, умовами правочину встановлено жорсткі обов`язки споживача (позивача), тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (відповідача), оскільки останній не несе будь-якої відповідальності за невиконання умов договору.За оспорюваними договорами нею було безпосередньо сплачено ТОВ «Авто Просто» періодичні платежі із щомісячною винагородою у сумі 41 782,77 грн, ТОВ «АТ Сервіс» - 7 038 грн, а всього - 48 820,77 грн, що підтверджується відповідними квитанціями.
У серпні 2018 року ТОВ «Авто Просто» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що наведені у скарзі доводи були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який перевірив їх та спростував відповідними висновками.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Ямпільського районного суду Сумської області.
12 вересня 2018 року справа № 590/1087/17 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
За змістом касаційної скарги судове рішення апеляційного суду фактично оскаржується в касаційному порядку лише в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто», тому і переглядається Верховним Судом тільки в цій частині.
Судами встановлено, що з метою придбання автомобіля «ZAZ Forza» 03 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто» було укладено договір № 720192, предметом якого є надання учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, спрямованих на придбання транспортного засобу за рахунок об`єднання грошових коштів учасників через систему «Авто Так». Крім того, в цей же день сторонами були підписані додаток № 1 і додаток № 2, які є невід`ємною частиною вказаного договору.
На виконання умов договору № 720192 ОСОБА_1 сплатила ТОВ «Авто Просто» внески в загальному розмірі 41 782,77 грн.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
За змістом частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, відповідно до пункту 11-1 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (який є спеціальним законом у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльні