ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №440/2403/19
адміністративне провадження №К/9901/30810/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 440/2403/19
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року, ухвалене в складі головуючого судді Костенко Г. В.,
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Мінаєвої О. М., суддів Бегунца А. О., Макаренко Я. М.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 05 липня 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (далі - ТУ ДСА в Полтавській області, відповідач), третя особа: Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, в якій просив:
1.1. Зобов`язати ТУ ДСА в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 негайно з часу набрання рішенням суду законної сили компенсацію за роботу у вихідний день 30 березня 2019 року в грошовій формі подвійного розміру;
1.2. Допустити негайне виконання рішення суду.
2. На обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно наказу Оржицького районного суду Полтавської області від 26 березня 2019 № 7(ОД) к.р. у зв`язку з службовою необхідністю позивачу було встановлено робочий день 30 березня 2019 року з компенсацією роботи у грошовій формі подвійного розміру. Однак, вказаний наказ відповідач не прийняв до виконання, мотивуючи це відсутністю законних підстав для виплати компенсації за роботу у вихідний день у грошовій формі подвійного розміру. Вважаючи порушеним своє конституційне право на заробітну плату не нижчу від визначеної законом, позивач звернуся до суду за захистом своїх прав.
3. Представник відповідача надав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI містить імперативну норму, відповідно до якої суддівська винагорода регулюється тільки цим законом і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Отже, норми Кодексу законів про працю України не можуть застосовуватися при нарахуванні суддівської винагороди.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Указом Президента України від 13 травня 2004 року № 539/2004 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Оржицького районного суду Полтавської області строком на п`ять років.
5. Постановою Верховної Ради України від 04 березня 2010 року № 1943 - VI ОСОБА_1 обрано на посаду судді Оржицького районного суду Полтавської області безстроково.
6. Наказом в.о. Голови з реорганізації (злиття) Оржицького районного суду Шахназарян М. О. від 26 березня 2019 року № 7(ОД) к.р. «Про встановлення 30.03.2019 року робочим днем» у зв`язку з службовою необхідністю 30 березня 2019 року встановлено робочий день для судді Оржицького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 та секретаря судового засідання ОСОБА_2
7. Пунктом 2 указаного наказу встановлено здійснення компенсації ОСОБА_1 за роботу у вихідний день - у грошовій формі подвійного розміру.
8. 27 березня 2019 року зазначений наказ направлено до ТУ ДСА в Полтавській області.
9. Листом ТУ ДСА в Полтавській області від 16 квітня 2019 року № 05/1065/2019 - вих «Про повернення наказу» наказ Оржицького районного суду Полтавської області від 26 березня 2019 року № 7(ОД) к.р. «Про встановлення 30.03.2019 року робочим днем» повернуто без виконання.
10. Позивач станом на дату винесення наказу від 26 березня 2019 року № 7 (ОД) к.р. «Про встановлення 30.03.2019 року робочим днем» іспит на підтвердження відповідності займаній посаді не склав.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
12. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності відмови відповідача в прийнятті до виконання наказу Оржицького районного суду Полтавської області від 26 березня 2019 року №7 (ОД) к.р. «Про встановлення 30.03.2019 року робочим днем», оскільки стаття 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI не надає суддям права на суддівську винагороду за роботу у святкові, неробочі й вихідні дні у подвійному розмірі.
ІV. Касаційне оскарження
13. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 07 листопада 2019 року.
14. У касаційній скарзі позивач зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, у зв`язку з чим просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
15. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач указує, що наказ від 26 березня 2019 року № 7 (ОД) к.р. «Про встановлення 30.03.2019 року робочим днем» не скасований і є дійсним.
16. Посилаючись на положення статті 72 і 107 Кодексу законів про працю України, позивач вважає, що має право на компенсацію роботи в грошовій формі.
17. На думку позивача, посилання судів першої та апеляційної інстанцій на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року в справі № 21-8а/15 є необґрунтованим, оскільки в ній висловлена позиція щодо оплати роботи слідчих суддів у вихідний день, а не щодо виплати компенсації судді за роботу у вихідний день.
18. Касаційна скарга позивача не містить прохання про розгляд справи за участю позивача або його представника.
19. У відзиві на касаційну скаргу відповідач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
20. У відзиві на касаційну скаргу відповідач не ставить питання про розгляд справи за його участю.
21. 13 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/2403/19.
22. 25 листопада 2019 року справа № 440/2403/19 надійшла до Верховного Суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
23. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
24. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої